Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихватний
вихвачати
вихвачатися
вихвачувати
вихвачуватися
вихвицом
вихилити
вихиляси
вихилясом
вихиляти
вихилятися
вихитати
вихитрувати
вихитувати
вихитуватися
вихід
вихлескати
вихліб
вихлюватий
вихлюпати
вихлюпувати
вихованець
вихованка
виховання
виховати
виховувати
виховуватися
виходець
виходжати
виходити
виходити 1
виходитися 1
виходитися 2
виходько
вихожати
вихожуватися
вихолка
вихолоджувати
вихолоджуватися
вихолодити
вихолонути
вихолоняти
вихолоштати
вихонути
вихопити
вихоплювати
вихоплюватися
вихор
вихорити
вихоритися
вихоріти
вихорошуватися
вихорувати
вихоруватися
вихрест
вихрестити
вихрестка
вихрещувати
вихрещуватися
вихрування
вихруватий
вихрюватий
вихрякати
вихрянути
вихта
вихурятися
вицабати
вицвічити
вицвяхувати
вициганити
вициркати
вицирклювати
вициркнути
вицитати
вицідити
вицілити
виціловуватися
вицілувати
вицмоктати
вицупити
вицюркати
вицюстрити
вицяпати
вицяпкати
вицяпувати
вицяркати
вичавити
вичавлювати
вичаклувати
вичапати
вичастувати
вичахати
вичвалати
вичваритися
вичварювати
вичепурити
вичервонити
вичесати
вичинити
вичинка
вичистити
вичитаний
вичитати
вичитувати
вичищати
вичищатися
вичісувати
вичмихатися
вичовгти
вичорнити
вичубити
вичумакувати
вичунювати
вичуняти
вичути
вичухатися
вичхатися
вишалювати
вишар
вишаровувати
Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря. Грин. II. 93.
Гультіпа́ка, -ки, м. 1) Голь, бѣднякъ, оборвышъ (вслѣдствіе разгула). Ви не які небудь бурлаки, гультіпаки, а січовика. Стор. II. 277. 2) Повѣса, кутила, гуляка.
Лимарюва́ти, -рюю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює, а небіж шевцює. Канев. у.
Нехрист, -та, м. Нехристь, не христіанинъ. Із своїм хоробрим гетьманом Серпягою Йваном тяжко нехриста розбивати. Макс. (1849). 30.
Охайно нар. Опрятно. Охайно ходити. Опрятно держать себя.
Перемагати, -га́ю, -єш, сов. в. перемогти, -можу, -жеш, гл. Превозмогать, превозмочь, одолѣвать, одолѣть, побѣждать, побѣдить, пересиливать, пересилить. Кому Бог поможе, той все переможе. Ном. №11. Замовкла мати: бачить — не переможе сина. Мир. ХРВ. 314.
Понука, -ки, ж. Поощреніе, подстрекательство. понуку дати. Поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Прилемзати, -заю, -єш, гл. Приплестись, притащиться. Насилу прилемзали додому. Полт.
Укладистий, -а, -е. Вмѣстительный, емкій. Це горщик малий, та вкладистий. Павлог. у.
Нас спонсорують: