Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихватний
вихвачати
вихвачатися
вихвачувати
вихвачуватися
вихвицом
вихилити
вихиляси
вихилясом
вихиляти
вихилятися
вихитати
вихитрувати
вихитувати
вихитуватися
вихід
вихлескати
вихліб
вихлюватий
вихлюпати
вихлюпувати
вихованець
вихованка
виховання
виховати
виховувати
виховуватися
виходець
виходжати
виходити
виходити 1
виходитися 1
виходитися 2
виходько
вихожати
вихожуватися
вихолка
вихолоджувати
вихолоджуватися
вихолодити
вихолонути
вихолоняти
вихолоштати
вихонути
вихопити
вихоплювати
вихоплюватися
вихор
вихорити
вихоритися
вихоріти
вихорошуватися
вихорувати
вихоруватися
вихрест
вихрестити
вихрестка
вихрещувати
вихрещуватися
вихрування
вихруватий
вихрюватий
вихрякати
вихрянути
вихта
вихурятися
вицабати
вицвічити
вицвяхувати
вициганити
вициркати
вицирклювати
вициркнути
вицитати
вицідити
вицілити
виціловуватися
вицілувати
вицмоктати
вицупити
вицюркати
вицюстрити
вицяпати
вицяпкати
вицяпувати
вицяркати
вичавити
вичавлювати
вичаклувати
вичапати
вичастувати
вичахати
вичвалати
вичваритися
вичварювати
вичепурити
вичервонити
вичесати
вичинити
вичинка
вичистити
вичитаний
вичитати
вичитувати
вичищати
вичищатися
вичісувати
вичмихатися
вичовгти
вичорнити
вичубити
вичумакувати
вичунювати
вичуняти
вичути
вичухатися
вичхатися
вишалювати
вишар
вишаровувати
Безлистявий, -а, -е. = безлистий. Бузина безлистява. Харьк.
Дуга́, -ги́, ж. Дуга — согнутая линія или согнутый дугою предметъ; часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 98, 199, 224, 225, 228, 278. Также дуга въ упряжи. Ой ти старий дідуга, ізогнувся як дуга. Н. п. Гне з лози дугу. Дід за дугу, а баба вже й на возі. Ном. № 5768. Ум. ду́жка, ду́жечка.  
Задріма́ти, -на́ю, -єш, гл. Задремать. То це що задрімає та поголиться, то його колючки і вколять. Рудч. Ск. І. 156. К череді йшла — задрімала. Чуб. III. 203. Ледве вспів він задрімати, а йому вже снились страшні сни. Опат. 88.
Зажда́ти Cм. зажидати.
Натякання, -ня, с. Намекъ, намеканіе.  
Обсмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обсмолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Осмаливаться, осмолиться.
Порпличник, -ка, м. Раст. Verbena officinalis V. ЗЮЗО. І. 173.
Скидя нар. Бросая, броскомъ. Ударив мене скидя довбешкою, не зруч. Кобел. у. (Залюб.).
Товстопрядуха, -хи, ж. Прядущая толсто. Товстопрядуха возом везе, а тонкопрядуха під рукою несе. Грин. II. 307.
Увихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. увихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Спѣшить, поспѣшить, быстро дѣлать, сдѣлать. Нас нива потомила, бо ми ея увихали, нивоньки дожинали. Гол. IV. 124. Жінка Хима чепуруха живо ся ввихнула. Грин. III. 564. 2) Только несов. в. ? Бродить, рыскать. Близше осель увихаються: лисиці, куниці, тхорі. Шух. І. 22.
Нас спонсорують: