Заї́здити 2, -джу, -диш, гл. Заѣздить, изнурить ѣздой. Заїздив коника, заїздив другого... Скажи, серце, правду, чи що буде з того.
Заюши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений.
Нікчемність, -ности, ж. Ничтожность, ничтожество.
Планок, -нка, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ.
Повиковирювати, -рюю, -єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі.
Росполохати Cм. росполохувати.
Трактувати, -ту́ю, -єш, гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Череваниха їх (гостей) трактувала.
Ужачки, -чок, мн. Раст. Iris Pseudo-Acorus L.
Царок, -рка, м. 1) Загороженное мѣсто подъ печью или подъ поло́м крестьянской хаты, гдѣ держатъ дом. птицу. 2) Вообще огороженное мѣсто, загородка, напр. для телятъ. Ум. царочок. Повний царочок білих курочок.
Цікавити, -влю, -виш, гл. Интересовать, занимать.