Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихватний
вихвачати
вихвачатися
вихвачувати
вихвачуватися
вихвицом
вихилити
вихиляси
вихилясом
вихиляти
вихилятися
вихитати
вихитрувати
вихитувати
вихитуватися
вихід
вихлескати
вихліб
вихлюватий
вихлюпати
вихлюпувати
вихованець
вихованка
виховання
виховати
виховувати
виховуватися
виходець
виходжати
виходити
виходити 1
виходитися 1
виходитися 2
виходько
вихожати
вихожуватися
вихолка
вихолоджувати
вихолоджуватися
вихолодити
вихолонути
вихолоняти
вихолоштати
вихонути
вихопити
вихоплювати
вихоплюватися
вихор
вихорити
вихоритися
вихоріти
вихорошуватися
вихорувати
вихоруватися
вихрест
вихрестити
вихрестка
вихрещувати
вихрещуватися
вихрування
вихруватий
вихрюватий
вихрякати
вихрянути
вихта
вихурятися
вицабати
вицвічити
вицвяхувати
вициганити
вициркати
вицирклювати
вициркнути
вицитати
вицідити
вицілити
виціловуватися
вицілувати
вицмоктати
вицупити
вицюркати
вицюстрити
вицяпати
вицяпкати
вицяпувати
вицяркати
вичавити
вичавлювати
вичаклувати
вичапати
вичастувати
вичахати
вичвалати
вичваритися
вичварювати
вичепурити
вичервонити
вичесати
вичинити
вичинка
вичистити
вичитаний
вичитати
вичитувати
вичищати
вичищатися
вичісувати
вичмихатися
вичовгти
вичорнити
вичубити
вичумакувати
вичунювати
вичуняти
вичути
вичухатися
вичхатися
вишалювати
вишар
вишаровувати
Биця, -ці, ж. Дѣтск. корова, теленокъ и вообще рогатый скотъ. О 1861. VIII. 8. зійшли биці на киці. Хозяйство пришло въ упадокъ. Фр. Пр. 27. Ум. бицька, бицінька, бицюня. Cм. биня.
Воркіт, -кота, м. Мурлыка. Ой кіт воркіт да на віконечко скік. Макс. (1849), 103.
Генорал, -ла, м. = генерал. Рудч. Ск. І. 150. МВ. І. 115.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав. Левиц. І. 45.
Зніт, -ту, м.дівочий. Рас. Epilobium palustre. Лв. 98.
Лі́карів, -рева, -ве Принадлежащій лѣкарю.
Млин, -на́, м. Мельница водяная. На низу млин крутив усіма колесами. Проти сонця на темних колесах ясно блищали нові приставляні лопатки, хапаючи за кожним покрутом колеса срібні проміння сонця, ніби облиті блискучою водою. Левиц. І. 373. млин коре́чний, наплавний, підсубійний. Cм. эти слова. ручний млин. Ручная мельница устройства болѣе сложнаго, чѣмъ жорна (Cм. жорно). Названіе частей (сравни жорна): на нижнемъ єрмі корба для вращанія колеса съ пальками, которое вращается на валі; надъ колесомъ находятся два жернова: спідник и пове́рхник, въ срединѣ пове́рхника желѣзный веретінник, проходящій сквозь спідник, подъ которымъ есть желѣзное веретено; надъ жерновами верхнее єрмо, меньшее, называемое кошеве, въ которомъ вверху укрѣпленъ кіш для зерна, подъ нимъ кори́тце з вухом; колесо, вращаемое при помощи рукоятки (корби), цѣпляется пальками за спиці верете́на (родъ шестерни), которое, при помощи веретінника, вращаетъ верхній жерновъ (пове́рхник); спружина, имѣщаяся при верхнемъ жерновѣ, толкаетъ вухо з коритця и вытряхиваетъ изъ него зерно, падающее въ прогорницю (дыру въ центрѣ верхняго жернова); изъ подъ жернова мука проходить мучнико́м въ кори́то; при помощи закрутки можно поднять или опустить кіш. Шух. І. 103, 104. Ум. млинок, млино́чок.
Перечикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. перерѣзать.
Подошов, -шви́, ж. Снарядъ для ловли рыбы (плетеный изъ прутьевъ). Вх. Пч. II. 24.
Пообкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обкрутити, но во множествѣ.
Нас спонсорують: