Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихватний
вихвачати
вихвачатися
вихвачувати
вихвачуватися
вихвицом
вихилити
вихиляси
вихилясом
вихиляти
вихилятися
вихитати
вихитрувати
вихитувати
вихитуватися
вихід
вихлескати
вихліб
вихлюватий
вихлюпати
вихлюпувати
вихованець
вихованка
виховання
виховати
виховувати
виховуватися
виходець
виходжати
виходити
виходити 1
виходитися 1
виходитися 2
виходько
вихожати
вихожуватися
вихолка
вихолоджувати
вихолоджуватися
вихолодити
вихолонути
вихолоняти
вихолоштати
вихонути
вихопити
вихоплювати
вихоплюватися
вихор
вихорити
вихоритися
вихоріти
вихорошуватися
вихорувати
вихоруватися
вихрест
вихрестити
вихрестка
вихрещувати
вихрещуватися
вихрування
вихруватий
вихрюватий
вихрякати
вихрянути
вихта
вихурятися
вицабати
вицвічити
вицвяхувати
вициганити
вициркати
вицирклювати
вициркнути
вицитати
вицідити
вицілити
виціловуватися
вицілувати
вицмоктати
вицупити
вицюркати
вицюстрити
вицяпати
вицяпкати
вицяпувати
вицяркати
вичавити
вичавлювати
вичаклувати
вичапати
вичастувати
вичахати
вичвалати
вичваритися
вичварювати
вичепурити
вичервонити
вичесати
вичинити
вичинка
вичистити
вичитаний
вичитати
вичитувати
вичищати
вичищатися
вичісувати
вичмихатися
вичовгти
вичорнити
вичубити
вичумакувати
вичунювати
вичуняти
вичути
вичухатися
вичхатися
вишалювати
вишар
вишаровувати
Бузинник, -ка, м. Кисель изъ бузинныхъ ягодъ. Лебед. у. Ум. бузинничок.
Вишневий, -а, -е. 1) Вишневый. Іще обійди, серденько моє, по за вишневий садочок. Мет. 60. 2) Темно-красный. До синьої спідниці як надіну вишневий попередник, то так гарно. Харьк. Ум. вишневенький. Маркев. 45.
Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый. Св. Л. 303.
Лебедо, -да, с. = лебідь? Въ пѣснѣ, поющейся при игрѣ въ шума: Сиди, сиди, ящуре, та ладо моє! Май собі дівчину, лебедо моє. Грин. III. 102.
Паніматка, -ки, ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. Н. п. Коли хоч, перескоч, вирви собі м'ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. Н. п. Изъ вѣжливости называютъ такъ хозяйку, а также младшія женщины старшихъ, также мужчины женщинъ. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Рудч. Ск. II. 56. Яка хатка, така й паніматка. Ном. № 7125. Скажи мені, паніматко, щиро. К. ЧР. 55. Ум. паніматочка. А в нашої паніматочки один синочок. Чуб. III. 273.
Перебігти Cм. перебігати.
Підладжувати, -джую, -єш, сов. в. підладити, -джу, -диш, гл. Подправлять, подправить. Я ворота підлажу, горщок масла ізмажу. Н. п.
Повідчиняти, -наю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Срібні ворота повідчиняли, вороні коні повипускали. Чуб. III. 357. Царські врата повідчинювані. Грин. III. 147.
Скарання, -ня, с. Наказаніе. Левч. 55.
Халда-балда, м. Названіе волка въ загадкѣ. Прийшов халда-балда, узяв стрики-брики, почули пойники: вставайте, житники! сідайте на вівсяники, доганяйте халду-балду, одніміте стрики-брики. Ном. стр. 294, № 122.
Нас спонсорують: