Білування, -ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. Cм. білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. 3) Досчатый заборъ.
Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш.
Заклина́ч, -ча, м. Заклинатель.
Підплигнути Cм. підплигувати.
Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Природжіння, -ня, с. Половые органы. Колись то було ще з предвіка, як створив Бог чоловіка, — чи забув, чи ся встидав: природжіння йому не дав.
Реєстер, -стру, м. Реестръ, списокъ. Запиши, Миколо, у реєстер (козака).
Сумеженно нар. = суміж. Поле наше сумеженно з їхнім.
Хоробрий, -а, -е. Храбрый. Пане гетьмане і ви, батьки, і ви, панове отамання, і ви, братчики, хоробрії товариші! А за ним ідуть мало-мало не три тисячі, усе хоробрії товариші запорожці.
Шибак, -ка, м. = шуліка.