Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віко

Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю.... на діжку віко. Ном. стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Вѣко. МВ. І. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКО"
Запли́ванець, -нця, м. = постіл. Вх. Зн. 20.
Намо́тувати, -ту́ю, -єш, сов. в. намота́ти, -та́ю, -єш, гл. Наматывать, намотать. Желех.
Обстановити, -влю́, -виш, гл. = обставити. Мет. 146.
Пердіти, -джу, -ди́ш, гл. Испускать вѣтры.
Перетяти Cм. перетинати.
Пікинерія, -рії, ж. соб. Пикинеры. КС. 1899. XII. 301.
Померанець, -нця, м. Апельсинь. Приносить жид до Потоцького цетрини й померанці. Рудч. Ск. II. 204.
Почепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Нацѣпиться.
Стогодній, -я, -є. Столѣтній. Згорбивсь, згнітивсь, мов дід стогодній. О. 1862. IV. 90.
Шишкобгальниця, -ці, ж. Дѣлающая шишки 3. Мил. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.