Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віко

Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю.... на діжку віко. Ном. стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Вѣко. МВ. І. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКО"
Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ. Гол. І. 145.
Вимутюрхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проголодаться, истощиться. Згребе обома руками, видавить олію, та в рот.... Звісно, скілько можна чоловікові так ззісти, та ще як вимутюрхався добре. Ном. № 11988.
Злісливий, -а, -е. Злой, сердитый. Ну, та й зліслива у мене жінка, сохрань Боже! Канев. у. А пані, куди далі, то все зліслівша, усе лютіша. МВ. (О. 1862. III. 62).
Обіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать бѣднымъ.
Поскрібок, -бка, м. Послѣдній хлѣбъ въ данный разъ печенья — изъ оскребковъ тѣста. Недобрий хліб, мабуть поскрібок. Черниг. у.
Пряслиця, -ці, ж. = днище 2. Вх. Зн. 55.
Розривка, -ки, ж. Развлеченіе. НВолын, у Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок. Левиц. І. 341.
Сласний, -а, -е. Лакомый. На сласний кусок найдеться куток. Ном. № 12011.
Смутувати, -ту́ю, -єш, гл. = смуткувати. Мкр. Г. 13. Г. Барв. 204. Я молода смутую. Чуб. V. 583.
Шлямовий, -а, -е. Относящійся къ шляму.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.