Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війтівна

Війтівна, -ни, ж. Дочь війтова. Ой я із Кракова війтівна, я ж тобі, серце, не рівня. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТІВНА"
Дуба́рь, -ря́, м. Большой дубъ. Дубарі товстелезні. Конст. у.
Зачерви́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться червями.
Збала́катися, -каюся, -єшся, гл. Разговориться о чемъ-либо, коснуться въ разговорѣ чего-либо. Збалакалися про попів. Конст. у.
Искроватий, -а, -е. Блестящій. Вх. Лем. 422.
Кравцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Портняжить, шить. Жидки сидять, кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. І. 95. 2) Быть портнымъ.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Ном. № 10671. Казала б, та уста не мовлять. Г. Барв. 72. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Лукаш. 43. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. МВ. ІІ. 190. З великого жалю, я слова не мовлю. Лукаш. 83.
Облудність, -ности, ж. Лицемѣріе, притворство.
Підківка, -ки, ж. Подкова на обуви. У жидівки чорні брівки, високі підківки. Макс. Ум. підківонька, підківочка. З ким стояла, говорила, — підківоньки знати. Чуб. III. 112.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26.
Сорокуш, -ша, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙТІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.