Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війтівна

Війтівна, -ни, ж. Дочь війтова. Ой я із Кракова війтівна, я ж тобі, серце, не рівня. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТІВНА"
Ами́нь и амі́ньнар. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. Амінь тобі буде. Ном. № 3650. Мовчи, а то тут тобі й амінь! Шевч. 300.
Бакалійний, -а, -е. Бакалейный. Мкр. Н. 31.
Каміння, -ня, с. соб. 1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові. Єв. Л. III. 8. 2) Жернова.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл. 1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Н. п. Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума. 2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Мет. 9. Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Шевч. 66. Не прийшов я кликати праведників. Св. Л. V. 32. Клич громаду! Шевч. 208. Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Федьк. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте! Котл. Ен. І. 27. 8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя? Гол.
Перевчати, -ча́ю, -єш, сов. в. перевчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Выучивать, выучить, переучить многихъ. Самому всіх не перевчить. Гліб. 2) Переучивать, переучить выученное наново. 3) Переучивать, переучить чрезъ мѣру.
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. І. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.
Поперев'язувати, -зую, -єш, гл. Перевязать (многихъ). Поперев'язувала старостів рушниками. Богодух. у.
Притьопати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. Притащиться; притащиться по грязи. Притьопалась за ним аж сюди. О. 1861. XI. Кух. 30.
Розлити, -ся. Cм. розливати, -ся.
Чолко, -лика, с. Ум. отъ чоло. Кругленьке, довгеньке, на чолику лисеньке. (Заг.: гадюка). Чуб. І. 307.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙТІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.