Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віковічний

Віковічний, -а, -е. Вѣчный, вѣка существующій, вѣковѣчный. Здійміть свої верхи, ворота віковічні, порозчиняйтеся: увійде в вас царь слави. К. Псал. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОВІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОВІЧНИЙ"
Висохлий, -а, -е. . = висхлий
Ворожбитство, -ва, с. Гаданіе, колдованіе, чародѣйство. Желех.
За́снівка, -ки, ж. Родъ шитья. Все пообшивані (рушники) заснівками. Кв. І. 111. Ум. За́снівочка.
Затіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заті́ятися, -ті́юся, -єшся, гл. Затѣваться, затѣяться. Ніхто не сподівався і гадки не мав, що теє затівається. О. 1861. VII. 6.
Паприка, -ки, ж. Перець. Елисаветгр. у.
Понаганяти, -ня́ю, -єш, гл. Нагнать, пригнать, согнать. Коней понаганяли. Драг. 203.
Посадний, -а, -е. — батько. Посаженный отецъ на свадьбѣ. Посадним батьком на весілля закликаємо. К. ПС. 19.
Прикладний, -а́, -е́ Удобный, подходящій, пригодный. Шух. I. 170. Прикладний степ. Прикладна земля. Полт. г.
Пускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пустити, -пущу, -стиш, гл. Пускать, пустить, выпустить. Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Мет. Давали, та з рук не пускали. Ном. № 9785. Пустимо стрілку, як грім по небу. АД. І. 9. 2) Отпускать, отпустить; позволить. Ой чом не прийшов?... чи мати не пускала? Мет. 32. 3) Впускать, впустить. Не пускають в хату ночувати. Шевч. 4) Испускать, испустить. Вода, нагріваючись, пускає од себе пару. О. 1862. III. 32. Зомлів, і слину вже з переляку пускає. Грин. II. 232. 5) Вскрываться, вскрыться (о рѣкѣ). На провесні от-от річка Горинь пустить. Г. Барв. 27. 6)на пожар. Сжигать, сжечь. Семиград султанський хочуть пустити на пожар і спліндрувати. К. ЦН. 211. 7) пускати бісики. Кокетничать, завлекать. Княгині нічого вже було до Четвертинського бісики пускать. Стор. МПр. 86. 8)тумана. Дурачить, обманывать. 9)славу. Распространять молву, распускать дурные слухи.
Розбелькотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разболтаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКОВІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.