Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війна

Війна, -ни, ж. Война. Ум. війнонька, війночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙНА"
Бічко, -ка (с.?) = клюсак. Вх. Зн. 26.
Валашайник, -ка, м. = валашал. Желех.
Вишкандибати, -баю, -єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у.
Відзвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. відзвичаїти, -чаю, -їш, гл. Отучать, отучить. Желех.
Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Куєв, ва, м. ?]. Быстрый каменистый потокъ въ лѣсу. Шух. I. 80.
Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Отаманиха, -хи, ж. Жена атамана.
Пообляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обляпатися, но о многихъ.
Посохляний, -а, -е. Высохшій. Посохляна трава. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.