Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війна

Війна, -ни, ж. Война. Ум. війнонька, війночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙНА"
Відкладувати, -дую, -єш, гл. = відкладати.
Відмолодити, -джу, -диш, гл. 1) Вернуть молодость. 2) О тѣстѣ: сдѣлать мягче.
Гарцьовий, -а, -е. Вмѣщающій въ себѣ гарнець. Гарцьове відерко.
Жердя I, -ді, ж. Жердь.
Забри́нькати, -каю, -єш, гл. Забреньчать. Вх. Уг. 238.
Заку́страти, -раю, -єш, гл. Взъерошить, растрепать волосы.
Зубок, -бка, м. = зубець 1 и 2. Наступив на зубки в граблях. Грин. II. 207. Зубки в ритках. МУЕ. III. 20.
Переполовинювати, -нюю, -єш, сов. в. переполови́нити, -ню, -ниш, гл. Брать, взять половину, растратить, отобрать на половину. Кожна з них спостерегла, що багато дечого з батьківського добра не прийшло до рук, що його нишком переполовинено. Левиц. Пов. 87.
Попаршивіти, -віємо, -єте, гл. Сдѣлаться паршивымъ (о многихъ), сдѣлаться плохимъ (о многихъ).
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.