Звербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. В Бердичеві славнім місті звербували хлопців двісті.
Мишолі́вка и мишоловка, -ки, ж. 1) Названіе кошки. 2) Птица пустельга. Tinunculus alaudarius. Ум. мишоло́вочка. Кішечка-мишоловочка.
Наклюва́тися, -люю́ся, -є́шся, гл. Наклеваться. Він пшениці наклюється, водиці, нап'ється.
Не-миний-корчма, -ми, об. Прозваніе пьяницы.
Перекладання, -ня, с.
1) Перекладываніе.
2) Перегрузка.
3) Переводъ (литературнаго произведенія).
Підхвебель, -ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від... підхвебеля за те, що опізнився.
Посиляти, -ляю, -єш, гл. Нанизывать. На ремінь ясні кільця посиляють.
Потемки нар. Во тьмѣ. Що ви потемки промовили, повидну чутимуть.
Рушати, -ша́ю, -єш, сов. в. рушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть, трогать, тронуть, шевелить, пошевелить, шевельнуть. Чорненьке маленьке щонабільшу колоду рушить. Сват, не сват, а мого не руш нічого. Не руш чужого. Як улана не любити, як же за ним не журити: ой як рушить очима, — вийме душу плечима; ой як рушить плечима, пройме душу очима.
2) Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться. Сам Хмельницький наперед всіх рушав. Ой як будете, вірне товариство, з Перекопу рушати, то не забувайте, вірне товариство, і моїх волів заняти. Та й рушимо тихесенько в далеку дорогу. Вітрець рушив. Рушай! Трогай! Мартъ!
Суговора, -ри, ж. Разговоръ. Одпровожали її хто сміхом, хто кивом, суговорою, а хто дивом щирим. Ум. суговірка.