Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертю
вертялка
верх
верхи
верхівень
верхівець
верхівка
верхів'я
верхлюк
верхляк
верхнина
верхній
верхняк
верхоблюд
верхове
верховець
верховий
верховик
верховина
верховинець
верховинний
верховіття
верховод
верховода
верховодити
верховодиця
верховодка
верховодний
верхоглядка
верходуб
верхолаз
верхоляк
верхом
верхопасання
верхостьоб
верхоумка
верцадло
верч
верчик
верша
вершак
верше
вершень
вершечок
вершильні вила
вершина
вершити
вершитися
вершій
вершка
вершляг
вершник
вершнюк
вершня
вершняк
вершок
верштаб
веряйка
весела
веселечко
веселий
веселик
веселити
веселитися
веселиця
веселісінький
веселісінько
веселість
веселішати
веселка
веселковий
весело
веселонька и веселочка
веселувати
веселуха
весельце
веселюх
весівка
весіленько
весілля
весілчанин
весільний
весінний
весло
веслувати
веслюга
весна
веснівка
веснування
веснувати
весняний
веснянка
веснянкуватий
вести
вестися
весь
ветлина
ветуля
ветхий
вех
веха
вець!
вечеренька
вечеріти
вечерішний
вечерниці
вечерниця
вечерниченьки
вечерничити
вечернички
вечеровий
вечеря
вечеряти
вечір
вечірки
вечірній
вечірня
вечірок
вечірочок
вечорина
Божидерев, -ва, м.дикий = біждерев. Вх. Пч. І. 8.
Го́речко, -ка, с. Ум. отъ горе.
Дмухну́ти Cм. Дмухати.
Дога́дка, -ки, ж. Догадка. Треба якось одвернути оці його догадки. Рудч. Ск. І. 133. Ум. Дога́дочка. МВ. 11. 99. Cм. Догад.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Межи́гірський, -а, -е. Находящійся между горами.
Недомока, -ки, ж. Недостаточно вымоченное волокно конопли и потому грубое и жесткое. Вас. 200.
Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех.
Розя, -зі, ж. Дѣтск. розга. О. 1862. IX. 119.
Торсати, -саю, -єш, гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Сквир. у. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»? Чуб. II. 31.
Нас спонсорують: