Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінець

Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Грин. ІІІ. 271, 545. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. Мет. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. К. Псал. 47. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Мет. 170. Розчесав їй косу до вінця. Ном. № 8827. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. Мет. 171. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЕЦЬ"
Гат, -ту, м. гата, -ти, ж. = гатка. Та вже ж тая криниченька гатом загачена. Рудч. Чп. 194. А вже ж тая криниченька гатою загачена. Чуб. V. 251.
Гуртопра́вця, -ці, м. = Гуртоправ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Клоччяний, -а, -е. Изъ пакли.
Кома, -ми, ж. Запятая. Читайте од слова до слова: не минайте а ні титли, а ні тії коми. Шевч. 214.
Крушити, -шу́, -ши́ш, гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Ном. Журба мене круше. Чуб. Не сушіте, не крушіте моєї молодости. Гол. І. 232.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Намина́чка, -ки, ж. Потасовка.
Нездібність, -ности, ж. Неспособность. Желех.
Нуждонька, -ки, ж. Ум. отъ нужда.
Свистуха, -хи, ж. 1) Поносъ. Мнж. 192. 2) Застарѣлый ковыль. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.