Богатий, -а, -е, богатіти, -тію, -єш, гл. и пр. = багатий, багатіти и пр.
Заскали́ти, -лю́, -лиш, гл. Занозить. Заскалив палець.
Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Не можна всім губи заткати. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати.
Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Пирожаччя, -чя, с. соб. Большіе пироги.
Походити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Походить. Єсть у мене гарний хлопець, я його любила, то він буде припадати, де я походила. по тобі похо́дить ще й ломака — будешь еще и палкой битъ. 2) Износить. Батеньку-голубоньку! не гнівайся на мене, що-м ті хліб переїла, сукні-м ті походила. 3) Забеременѣть (о коровѣ). Раненько походили корови, раненько й попрокидалися.
Розсаджувати, -джую, -єш, сов. в. розсади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Разсаживать, разсадить. Молодиць розсадила, де якій як припало. Ой гаю мій, гаю, розсажсний зрідка!
2) Разсаживать, разсадить, разбить, раздавить. Як ми тебе (барило) не випємо, — бодай, тебе розсадило. Розсадили казан.
Табашний, -а, -е. Табачный.
Уметити Cм. умічати.
