Балаканка, -ки, ж. Болтовня.
Верховинець, -нця, м. Горець.
Відвертати, -таю, -єш, сов. в. відвернути, -ну, -неш, гл. 1) Отворачивать, отворотить, отвращать, отвратить; поворачивать, поворотить. Відвертає від неї очі. Не годиться відвертати хліб нарізаним боком до стіни. Нехай Бог відвертає. Щоб я од вас лиця не відвернула. 2) Отъѣзжать, отъѣхать, отплывать, отплыть. Ви, турки-яничари, по маленьку, браття, ячіте, од галери одверніте. 3) Отваливать, отвалить. Одвернув (камінь). Годі орати! — Як годі? — каже чоловік. — Дві скиби тільки одвернути та й упруг. 4) Возвращать, возвратить. Були в мене старости, підбрехачі твої, ну, одвернув я почеськи тобі хліб, не прогнав тебе. 5) Пахать, вспахать плугомъ второй разъ поперегъ или вдоль участка. 6) Отклонять, отклонить что-либо. І кулі мов рукою одвертає. Єсть такії люде, ща на пожежі уміють одвернуть вітер од сусідньої оселі. 7) Отвлекать, отвлечь, отклонять, отклонить. Відвертала вона мене від сеї думки. Тебе прошу, голочко: відверни злих собак од мого скота. 8) О колдовствѣ: возвращать, возвратить первоначальный видъ, отвращать, отвратить. Зробив (чарами), то була біла редька, а то зусім почорніла, та вже назад не одверне, шоб чорна стала білою. 9) Вычитать, вычесть. Жиду грошей не понесу міняти, бо він зараз довг одверне. 10) Отвѣчать, отвѣтить. Та чую ж, чую, — одвертає.
Відрахувати, -хую, -єш, гл. Отсчитать. Пан нехай відрахують тілько за кождих п'ятнадцять огірків, що там тому.
Гра́шка, -ки, ж. = Играшка. Встрѣчено только у М. Вовчка. Спродавалися ласощі й грашки.
Навідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Наколдовать.
Пізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. пізна́тися, -на́юся, -єшся, гл.
1) Узнаваться, быть узнаннымъ.
2) Знакомиться, познакомиться. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався.
Попередавати, -даю, -єш, гл. То-же, что и передати, но во множествѣ.
Роздвоїти, -ся. Cм. роздвоювати, -ся. Роздвора, ри, ж. = розвора 2.
Ускорен прил. = Скорен. Бог хоч не вскорен, та влучен.