Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотя
воркувати
воркун
воробень
воробець
воробиця
воробня
воробок
воробчиха
вороб'я
вороб'ячка
ворог
ворогування
ворогувати
ворож
ворожбит
ворожбитенко
ворожбитівна
ворожбитка
ворожбитство
ворожечка
ворожий
ворожиль
ворожиля
ворожити
ворожіння
ворожка
ворожнета
ворожнеча
вороза
ворозький
ворок
ворон
ворон 2
ворона
вороненький
вороненя
воронець
вороний
воронка
вороння
воронняччя
вороньок
вороня
вороняка
воронячий
воропай
ворота
воротарь
воротати
воротило
воротник
воротниця
воротній
вороття
ворох
ворохібини
ворохібник
ворохібництво
ворохібня
ворохобити
ворочання
ворочати
ворочатися
ворочок
ворситися
ворухливий
ворухнути
ворухнутися
ворушило
ворушити
ворушитися
ворушливий
ворушня
ворчати
вор'я
восени
восет
восика
воскобійник
воскобійниця
воскобійня
воскобоїна
воскобоїни
восковий
воскрес
воскресати
воскресення
воскресити
воскреснути
воскрешати
воскувати
воспитати
воспитатися
в-останнє
восьмака
восьмерик
восьмерня
восьмеро
восьмерувати
восьмий
восьмуха
вохкий
вохкість
вохко
вохра
вочі
вочко
вош
воша
вошивий
вошковий
вошкопруд
вошкопрудка
вошопруд
вошопрудка
воща
вощаний
вощечок
вощина
Загеркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ).
Колабатина, -ни, ж. = калабатина. Двори такі великі, буцім це яка колабатина, де баби коноплі пряжать. Федьк.
Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Начерпнути, -пну, -не́ш
Повибирати, -ра́ю, -єш, гл. = повибірати. Повибираю коралики до зерен. Чуб. V. 338.
Порострушувати, -шую, -єш, гл. Растрясти, разсыпать (во множествѣ). Глянь, скільки сіна порострушували, — візьми граблі та попідгрібай. Харьк.
Почувати, -ва́ю, -єш, сов. в. почути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать, услышать; узнать. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало, що за Дашевом під Сорокою множество ляхів пропало. Мет. 399. Почула Єлизавета вітання. Єв. Л. І. 41. Почувши ж, що в огні спеклась, сказав: «Нехай їй вічне царство!» Котл. Ен. II. 5. 2) Чувствовать, почувствовать. Почув тепло козак. Греб. 376. Бий його дужче, щоб почув. Харьк. г. 3) Чуять, почуять. Почула душа, що смерть за плечима. Ком. Пр. № 1109. Ми весну почуєм та вп'ять помандруєм. Грин. III. 562.
Ріска, -ки, ж. 1) Капля, росинка. 2) Крошка. Ні ріски хліба. Рудч. Ск. II. 27. і ріски в роті не було́ — ничего не ѣлъ и не пилъ. Ном. № 12138. 3) Раст. Lemna. Вх. Пч. І. 11. 4) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 47, 49. Ум. рісонька, рісочка.
Уперек нар. Поперекъ. Було вчити, як уперек подушечки лежало, а вже вподовж!... Посл.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Нас спонсорують: