Баштанник, -ка, м. 1) Хозяинъ бакши. Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна баштанника. 2) Сторожъ при бакшѣ. 3) баштанни́к. Воръ изъ старыхъ толстыхъ елей. Cм. башта 2.
Даве́ць, -вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця.
Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею.
Злама́ти Cм. зламувати.
Знаряддя, -дя, с. Орудіе. І Господь його ізбавить од ловецького знаряддя. Котляреський... був тільки знаряддям українського світогляду.
Ламкий, -а́, -е́ Ломкій.
Опришок, -шка, м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо.
Повідрубувати, -бую, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Пообрубувала вши своїм дівчатам голови.
Сімнадцятеро числ. соб. Семнадцать (штукъ). Сімнадцятеро дверей у тім ятері.