Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотя
воркувати
воркун
воробень
воробець
воробиця
воробня
воробок
воробчиха
вороб'я
вороб'ячка
ворог
ворогування
ворогувати
ворож
ворожбит
ворожбитенко
ворожбитівна
ворожбитка
ворожбитство
ворожечка
ворожий
ворожиль
ворожиля
ворожити
ворожіння
ворожка
ворожнета
ворожнеча
вороза
ворозький
ворок
ворон
ворон 2
ворона
вороненький
вороненя
воронець
вороний
воронка
вороння
воронняччя
вороньок
вороня
вороняка
воронячий
воропай
ворота
воротарь
воротати
воротило
воротник
воротниця
воротній
вороття
ворох
ворохібини
ворохібник
ворохібництво
ворохібня
ворохобити
ворочання
ворочати
ворочатися
ворочок
ворситися
ворухливий
ворухнути
ворухнутися
ворушило
ворушити
ворушитися
ворушливий
ворушня
ворчати
вор'я
восени
восет
восика
воскобійник
воскобійниця
воскобійня
воскобоїна
воскобоїни
восковий
воскрес
воскресати
воскресення
воскресити
воскреснути
воскрешати
воскувати
воспитати
воспитатися
в-останнє
восьмака
восьмерик
восьмерня
восьмеро
восьмерувати
восьмий
восьмуха
вохкий
вохкість
вохко
вохра
вочі
вочко
вош
воша
вошивий
вошковий
вошкопруд
вошкопрудка
вошопруд
вошопрудка
воща
вощаний
вощечок
вощина
Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище. Волч. у. (Лобод.).
Лавиця, -ці, ж. 1) = лава і. Я його кладу на полицю, а він паде на лавицю. Ном. № 13072. Въ гуцульской стаї служитъ постелью. Шух. І. 187. У гончаровъ къ ней прикрѣпленъ гончарный кругъ, на ней лежить глина, стоять жо́рна и пр. Шух. І. 260 — 262. 2) лавиця сенаторська. Сената, собраніе сената. Кати сидять на лавицях в сенаті. K. ЦН. 208. 3) Подставки для веретінника. Шух. І. 149. Ум. лавичка. Усядь, брате, на лавичку, сьорбай добру наливочку. Гол. І. 209.
Леди́ця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Уг. 249.
Палання, -ня, с. Пыланіе. На вдержу в серці полум'я-палання. К. МБ. XI. 146.
Пастися, -суся, -се́шся, гл. Пастись. Ой пасіться, мої сірі воли! Чуб. V. 55.
Підколювати, -люю, -єш, сов. в. підколоти, -лю, -леш, гл.ногу. Укалывать, уколоть, вогнать занозу. Оце бігла та так терниною ногу підколола. Очерет ноги підколює. ЗОЮР. II. 26.
Прарід, -роду, м. Первый родъ, изъ котораго вышли другіе роды. І роду й прароду закажу, щоб не ходили заміж. Г. Барв. 287.
Приїхати, -ї́ду, -деш, гл. Пріѣхать. Приїхали до дівчини три козаченьки пізно. Мет. 88.
Роздиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. роздертися, -деруся, -решся, гл. 1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. Ном. № 10342. У церкві надвоє роздерлась завіса. Чуб. ІІІ. 16. 2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать. Угор. Харьк. г.
Уболівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уболіти, -лію, -єш, гл. Скорбѣть, сожалѣть. І серцем батьківським над людьми вболівав. К. Дз. 173.  
Нас спонсорують: