Батюга, -ги, ж. = батура. Що впраде нитку, — то то на калитку. Що впраде другу, — то то на батюгу.
Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння.
Відбудовувати, -вую, -єш, сов. в. відбудувати, -дую, -єш, гл. Вновь отстраивать, отстроить, возстановить прежде бывшее зданіе.
Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Ум. вільшка.
Записа́ти, -ся. Cм. запи́сувати, -ся.
Кіптіти, -пчу, -тиш, гл. Дымиться. Не туман то в полі кіптить, не грім грімить.
Пролиз, -зу, м. Незамерзающее мѣсто на рѣкѣ. Аж зирк, —заєць у пролизі чмиха.... бідний лапками перебіра, от-от під лід піде. Оце пролиз буде, а по при нею їдуть через річку і не провалюється крига.
Свіжість, -жости, ж. Свѣжесть.
Утискати, -каю, -єш, сов. в. утиснути, -сну, -неш, гл. 1) Притѣснять, притѣснить. 2) Втискивать, втиснуть, вдавить, вогнуть во что. Як ухопить.... царевича, та в мідний тік так по коліна і втисла. 3) Только сов. в. Всунуть. А Солов'їха і свого носа туди таки втисла, — т. е. вмѣшалась туда. 4) Только сов. в. Втащить. Пішов Денис — сірка втне.
Шкодувати, -ду́ю, -єш, гл.
1) Жалѣть. Усі його.... шкодують. Так шкодував я за тією куркою, що лис ухопив.
2) Вредить, причинять вредъ. Твої гріхи таким, як ти, шкодують.