Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воркотя
воркувати
воркун
воробень
воробець
воробиця
воробня
воробок
воробчиха
вороб'я
вороб'ячка
ворог
ворогування
ворогувати
ворож
ворожбит
ворожбитенко
ворожбитівна
ворожбитка
ворожбитство
ворожечка
ворожий
ворожиль
ворожиля
ворожити
ворожіння
ворожка
ворожнета
ворожнеча
вороза
ворозький
ворок
ворон
ворон 2
ворона
вороненький
вороненя
воронець
вороний
воронка
вороння
воронняччя
вороньок
вороня
вороняка
воронячий
воропай
ворота
воротарь
воротати
воротило
воротник
воротниця
воротній
вороття
ворох
ворохібини
ворохібник
ворохібництво
ворохібня
ворохобити
ворочання
ворочати
ворочатися
ворочок
ворситися
ворухливий
ворухнути
ворухнутися
ворушило
ворушити
ворушитися
ворушливий
ворушня
ворчати
вор'я
восени
восет
восика
воскобійник
воскобійниця
воскобійня
воскобоїна
воскобоїни
восковий
воскрес
воскресати
воскресення
воскресити
воскреснути
воскрешати
воскувати
воспитати
воспитатися
в-останнє
восьмака
восьмерик
восьмерня
восьмеро
восьмерувати
восьмий
восьмуха
вохкий
вохкість
вохко
вохра
вочі
вочко
вош
воша
вошивий
вошковий
вошкопруд
вошкопрудка
вошопруд
вошопрудка
воща
вощаний
вощечок
вощина
Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Бірник, -ка, м. Мелкій сосновый лѣсъ, сосновая роща. Зміев. у.
Дармої́жки, -жок, ж. мн. Тунеядство. Піти́ на дармої́жки. Пойти на хлѣба къ кому.
Зако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Закатываться, закатиться. Закотилось сонечко за зеленіш сад. Мет. 316. Очі йому аж під ліб закотились. Кв. II. 205. Упустила копійку, а вона закотилася аж під піч.
Запря́ганий, -а, -е. Бывшій въ упряжи. Не вміє, кажеш, возить: та він уже тричі запряганий. Канев. у.
Золотомушка, -ки, ж. пт. Королекъ, Regulus. Вх. Поч. II.
Помолотити, -лочу, -тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ. Шух. І. 215.
Поспорожняти, -ня́ю, -єш, гл. Опорожнить (во множествѣ). Барилечки поспорожняєм. Грин. III. 430. Підождіть, поспорожняю діжки, дак і вам одну дам.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати. К. ЦН. 298.
Нас спонсорують: