Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірненький

Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРНЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРНЕНЬКИЙ"
Атра́мент, -ту, м. Чернила. Желех. Папір, атрамент, перо. Гн. І. 195.
Білоручечка, -ки, об. ум. отъ білоручка.
Відстраждати, -даю, -єш, гл. Отстрадать, перенести страданія, вытерпѣть страданія. Волч. у. Що вже вона бідна отстраждала за таким п'яницею, так один Господь знає. Харьк.
Галузь, -зі, ж. = галуза.
Загойда́ти, -да́ю, -єш, гл. Закачать, заколыхать.
Одзвінки, -ків, м. мн. Раст. Thalictrum aquilegiaefolium. Вх. Пч. І. 13.
Получити, -чу, -чиш, гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря. Шух. І. 235.
Посердитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Посердиться. 2) Поссориться. ЗОЮР. II. 49. Розділивши батьківське добро, обидві сестри посердились. Левиц. Пов. 87.
Трахати, -хаю, -єш, гл. Стучать. Це ви, пане, трахали в стінку? Ні, не я. — А я думала, шо ви та й прибігла. Черниг. у. Слов. Д. Эварн.
Хозяін, -на, м. и пр. = хазяїн и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРНЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.