Гил, а гил! меж., которымъ прогоняютъ гусятъ.
Глибоч, -чі, ж. = глибочиня. Нема глибочі на цій річці.
Залля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати.
За́пко нар. Страшно, жутко. У лісі так запко.
Лемі́шка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья изъ муки, саламата. Галушки та лемішка, а хлібу перемішка. Дівер з невісткою розбив горщик з лемішкою. 2) Мямля; мягкій и безхарактерный человѣкъ. Ум. лемішечка. Чоловіче, наварю я тобі лемішечки.
Мі́шка, -ки, ж. 1) Палка для мѣшанія жидкости. 2) Смѣсь. Сіно — так: не чисте, а мішка: було там змішано і степове, і з м'якого нив'я. Це житце не чисте, то й піде на мішку в дерть з ячменем.
Пересвідчувати, -чую, -єш, сов. в. пересвідчити, -чу, -чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.
Ряжа, -жі, ж.
1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя.
2) Шайка банная. Ум. ряжка, ряжечка.
Сорочий, -а, -е. 1) Сорочій. 2) Раст.: а) — чі ягоди. Blitum virgatum. б) — ча лапка. Trifolium montanum L. в) — чі лапки. Primula veris. 3) Сороче, также: сороча лапка. Мѣтка на ухѣ животнаго: разрѣзъ въ видѣ трехъ пальцевъ птичьей лапки.
Чабер, -бра, м. Раст. Satureja hortensis L.