Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відплішити
відпльовуватися
відплюскати
відплюскувати
відплющити
відплющувати
відплющуватися
відповзати
відповідання
відповідати
відповіддя
відповідний
відповідній
відповідно
відповідувати
відповідь
відповісти
відповістити
відповіщати
відпозивати
відпокутувати
відполіскувати
відполовинити
відполоскати
відпоминати
відпорина
відпороти
відпорювати
відпорюватися
відпочивання
відпочивати
відпочивок
відпочин
відпочиння
відпочинок
відпочити
відправа
відправити
відправляти
відправлятися
відправувати
відпроваджувати
відпроважати
відпроваження
відпроважувати
відпродати
відпродувати
відпросити
відпроторити
відпроторитися
відпрохати
відпрохувати
відпрохуватися
відпрошувати
відпрошуватися
відпрягати
відпрядати
відпрядки
відпускати
відпуст
відпуститель
відпустити
відпущення
відрада
відраджування
відраджувати
відрадісний
відрадісно
відрадість
відрадність
відрадонька
відрадощі
відражуватися
відразу
відралити
відралитися
відрахувати
відраювати
відректи
відривати
відриватися
відригати
відригатися
відріз
відрізати
відрізнити
відрізняти
відрізнятися
відрізувати
відрізуватися
відрікати
відрікатися
відро
відробити
відробіток
відроблювати
відробляти
відроблятися
відробок
відродження
відроджувати
відроджуватися
відродок
відроскошувати
відростання
відростати
відросток
відрочити
відрубати
відрублювати
відрубний
відрубність
відрубно
відрубок
відрубувати
відрядити
відряжати
відряжатися
відрятовувати
відсаджувати
Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Зазува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. Черевички везе: зазувай, защипай. Гол. II. 190.
Опуша, -ші, ж. Раст. репейникъ, лопухъ. Вх. Лем. 44.
Підсліпий, -а, -е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126.
Пом'якшити Cм. пом'якчи́ти.
Посувом нар. Подвигая, подвигаясь.
Похребт, -ту, м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт. Вх. Лем. 455.
Прохальний, -а, -е. Просительный. Випрохав у владики книжку прохальну, щоб зібрати грошей (на церкву). Г. Барв. 162.
Темнота, -ти, ж. 1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Рудч. Ск. І. 101. Темнота обняла її зразу. Мир. Пов. II. 55. 2) Невѣжество. 3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине. К. МБ. III. 243. 4) Въ загадкѣ: волкъ. ХС. III. 65.
Фасолька, -ки, ж. дика. Раст. Astragalus glyciphyllos. Шух. І. 21.
Нас спонсорують: