Визнаття, -тя, с. = визнання. Уростав з того визнаття гнів його на Галю. По його ви знаттю стала громада радитись, що робити.
Гри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись.
Дерені́вка, -ки, ж. Кизилевая настойка. Пили сикизку, деренівку.
Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Ум. Дзю́бка.
До-xу́да нар. їсти до худа. Ѣсть такъ, что ѣда не идетъ впрокъ. Ми їмо з корита досита, ви ж їсте з блюда до-худа.
Зчищати, -ща́ю, -єш, сов. в. зчи́стити, -зчищу, -стиш, гл. Счищать, счистить.
Прионадити, -джу, -диш, гл. = принадити.
Скарання, -ня, с. Наказаніе.
Шалювати, -люю, -єш, гл. Обивать шалевкой.
Шкарупіль, -лі, ж. Обноски мѣхового платья.