Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відплішити
відпльовуватися
відплюскати
відплюскувати
відплющити
відплющувати
відплющуватися
відповзати
відповідання
відповідати
відповіддя
відповідний
відповідній
відповідно
відповідувати
відповідь
відповісти
відповістити
відповіщати
відпозивати
відпокутувати
відполіскувати
відполовинити
відполоскати
відпоминати
відпорина
відпороти
відпорювати
відпорюватися
відпочивання
відпочивати
відпочивок
відпочин
відпочиння
відпочинок
відпочити
відправа
відправити
відправляти
відправлятися
відправувати
відпроваджувати
відпроважати
відпроваження
відпроважувати
відпродати
відпродувати
відпросити
відпроторити
відпроторитися
відпрохати
відпрохувати
відпрохуватися
відпрошувати
відпрошуватися
відпрягати
відпрядати
відпрядки
відпускати
відпуст
відпуститель
відпустити
відпущення
відрада
відраджування
відраджувати
відрадісний
відрадісно
відрадість
відрадність
відрадонька
відрадощі
відражуватися
відразу
відралити
відралитися
відрахувати
відраювати
відректи
відривати
відриватися
відригати
відригатися
відріз
відрізати
відрізнити
відрізняти
відрізнятися
відрізувати
відрізуватися
відрікати
відрікатися
відро
відробити
відробіток
відроблювати
відробляти
відроблятися
відробок
відродження
відроджувати
відроджуватися
відродок
відроскошувати
відростання
відростати
відросток
відрочити
відрубати
відрублювати
відрубний
відрубність
відрубно
відрубок
відрубувати
відрядити
відряжати
відряжатися
відрятовувати
відсаджувати
Горба́тіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться горбатымъ. Употребляется въ значеніи: беременѣть (въ пословицахъ). Дай, Боже, багатіти та спереду горбатіти (пожеланіе новобрачной).
Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. АД. II. 9. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. Чуб. В городі царів син, а за городечком царівна. Чуб. III. 159.
Ди́вде́рево, -ва, с. раст. Дурманъ, Datura stramonium. ЗЮЗО. І. 121.
Калинівка, -ки, ж. Настойка на калинѣ.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Ополоничок, -чка, м. 1) Ум. отъ ополоник. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 64.
Порозвивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розвити, но во множествѣ. Порозвивала вона, що було в рушники позавиване. Конст. у.
Сидня, -ні, ж. Сидѣніе. Рудч. Ск. II. 208. Це йому так від сидні сталось. 2) Праздное житье. У тестя не буде йому сидні: тесть дурно не годуватиме, скаже: роби.
Товаришувати, -шую, -єш, гл. Быть товарищемъ, находиться въ товарищескихъ отношеніяхъ.
Тягуля, -лі, ж. Родъ рыболовной сѣти. Браун. 13.
Нас спонсорують: