Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відплішити
відпльовуватися
відплюскати
відплюскувати
відплющити
відплющувати
відплющуватися
відповзати
відповідання
відповідати
відповіддя
відповідний
відповідній
відповідно
відповідувати
відповідь
відповісти
відповістити
відповіщати
відпозивати
відпокутувати
відполіскувати
відполовинити
відполоскати
відпоминати
відпорина
відпороти
відпорювати
відпорюватися
відпочивання
відпочивати
відпочивок
відпочин
відпочиння
відпочинок
відпочити
відправа
відправити
відправляти
відправлятися
відправувати
відпроваджувати
відпроважати
відпроваження
відпроважувати
відпродати
відпродувати
відпросити
відпроторити
відпроторитися
відпрохати
відпрохувати
відпрохуватися
відпрошувати
відпрошуватися
відпрягати
відпрядати
відпрядки
відпускати
відпуст
відпуститель
відпустити
відпущення
відрада
відраджування
відраджувати
відрадісний
відрадісно
відрадість
відрадність
відрадонька
відрадощі
відражуватися
відразу
відралити
відралитися
відрахувати
відраювати
відректи
відривати
відриватися
відригати
відригатися
відріз
відрізати
відрізнити
відрізняти
відрізнятися
відрізувати
відрізуватися
відрікати
відрікатися
відро
відробити
відробіток
відроблювати
відробляти
відроблятися
відробок
відродження
відроджувати
відроджуватися
відродок
відроскошувати
відростання
відростати
відросток
відрочити
відрубати
відрублювати
відрубний
відрубність
відрубно
відрубок
відрубувати
відрядити
відряжати
відряжатися
відрятовувати
відсаджувати
Вигінщина, -ни, ж. Дань пастуху въ видѣ паляниці и щепотки соли, даваемая отъ каждаго двора при первомъ выгонѣ скота на пастбище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Ланц, -ца, м. = ланцюг. Шух. І. 181, 253.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Оскомистий, -а, -е. Производящій оскомину. Борщ кислий, оскомистий, чортзна колишній. ЗОЮР. І. 217.
Ослуга, -ги, ж. Услуга, прислуживаніе. Мені дайте... трьох льокаїв до ослуги. Чуб. II. 646.
Повитикатися, -каємося, -єтеся, гл. Высунуться, виткнуться, торчать (во множествѣ). Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа. Стор. II. 124.
Поколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Исколоться, уколоться.
Попас, -су, м. Кормъ на пастбищѣ, пастбище, выпасъ. Рудч. Чп. 47, 252. Поїдемо разом з вітром, попасу не буде. Мет. 97. стати на попасі. Остановиться, чтобы попасти воловъ, лошадей. Ой пішли чумаки з України стали на попасі край долини. Мет. 369. попасом = попаски 1. Попасом поїдемо. Ум. попасочок.
Пригара, -ри, ж. 1) Пригорѣлыя части кушанья. 2) Сивушное масло, гарь (о водкѣ). Одгонить пригарами горілка. Н. Вол. у.
Синіти, -ні́ю, -єш, гл. Синѣть. Кругом його степ, як море широке, синіє. Шевч.
Нас спонсорують: