Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відплішити
відпльовуватися
відплюскати
відплюскувати
відплющити
відплющувати
відплющуватися
відповзати
відповідання
відповідати
відповіддя
відповідний
відповідній
відповідно
відповідувати
відповідь
відповісти
відповістити
відповіщати
відпозивати
відпокутувати
відполіскувати
відполовинити
відполоскати
відпоминати
відпорина
відпороти
відпорювати
відпорюватися
відпочивання
відпочивати
відпочивок
відпочин
відпочиння
відпочинок
відпочити
відправа
відправити
відправляти
відправлятися
відправувати
відпроваджувати
відпроважати
відпроваження
відпроважувати
відпродати
відпродувати
відпросити
відпроторити
відпроторитися
відпрохати
відпрохувати
відпрохуватися
відпрошувати
відпрошуватися
відпрягати
відпрядати
відпрядки
відпускати
відпуст
відпуститель
відпустити
відпущення
відрада
відраджування
відраджувати
відрадісний
відрадісно
відрадість
відрадність
відрадонька
відрадощі
відражуватися
відразу
відралити
відралитися
відрахувати
відраювати
відректи
відривати
відриватися
відригати
відригатися
відріз
відрізати
відрізнити
відрізняти
відрізнятися
відрізувати
відрізуватися
відрікати
відрікатися
відро
відробити
відробіток
відроблювати
відробляти
відроблятися
відробок
відродження
відроджувати
відроджуватися
відродок
відроскошувати
відростання
відростати
відросток
відрочити
відрубати
відрублювати
відрубний
відрубність
відрубно
відрубок
відрубувати
відрядити
відряжати
відряжатися
відрятовувати
відсаджувати
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Заса́дчичок, -чка, м. Ум. отъ засадець.
Ймяти, ймовірний и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Навча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. навчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Научаться, научиться, учиться. Перед екзаменом не навчитися. Ном. № 184. Лучче ж йому в батька та в матері простого господарства навчитись. К. (О. 1861. І. 313).
Нао́дрізі и нао́дрізні, нар. Отдѣльно, выдѣлившись. Я тепер живу від батька наодрізі, окроме. Екатерин. у. Мій син живе наодрізні в мене: що в його робиться в хаті, — я не знаю. Новомоск. у.
Посвоїтися, свою́ся, -ї́шся, гл. Породниться. Ой кумцю, кумцю, посвоїмося, та й горілочки та й нап'ємося. Чуб. V. 412.
Сівачка, -ки, ж. Сѣялка.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Мет. 94. Степ широкий. Мет. 69. Послала мене мати в степ пшениці жати. Мет. 21. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. Ум. степо́к, степо́чок.
Утікач, -ча, м. Бѣглецъ. ЗОЮР. ІІ. 97. Сим. 74. Голяк, втікач, приплентач, ланець. Котл. Кн. IV. 40.
Шелест, -ту, м. Шелесть, шумъ. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Шевч. 31. Переносно: шумъ, смятеніе, суматоха. Ну, наробив шелесту! — Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108.
Нас спонсорують: