Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

візника

Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИКА"
Вершнюк, -ка, м. = верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Дуплува́тий, -а, -е. = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105.
Засука́ти, -ся. Cм. засукувати, -ся.
Кліпайка, -ки, ж. = кліпавка. Вх. Уг. 224.
Метикува́тий, -а, -е. Замысловатый.
Підрійка, -ки, ж. = підрийка.
Пожичати, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Поки я була в свого отця, у своєї матусеньки, — не пожичала лусточки хліба, ні ложечки солі; а тепер пожичу і оддати мушу, ізвінчавшись із сим товаришем, пропадати мушу. Чуб. V. 124.
Попорватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться много. Що вона попоплакали, що попорвалась так годів зо три або й з чотирі. Г. Барв. 112.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Присідка, -ки, ж. = поверхниця 2. Вх. Зн. 61. Шух. І. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЗНИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.