Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

візника

Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЗНИКА"
Братуньо, -ня, братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Гра́тися, гра́юся, -єшся, гл. Играть, забавляться. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134. З собакою унучок грався. Шевч. 111.
Дола́суватися, -суююся, -єшся, гл. Долакомиться.
Занечу́яти, -чую, -єш, гл. Потерять слухъ, оглохнуть.
Зморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть.
Зоключений, -а, -е. Загнутый крючкомъ. Дзюбак зоключений у орела. Вх. Лем. 420.
Квацяти, -цяю, -єш, гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє.
Кинді, -дів, мн. = кенді. Надів на ноги кинді нові і рукавиці взяв шкапові. Котл. Ен.
Облуд, -да, м. Названіе злого духа. Чуб. І. 191.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать. Вх. Лем. 451.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЗНИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.