Коритечко, -ка, с. Ум. отъ кори́то.
Лабзючка, -ки, ж. Женщина-попрошайка.
Півторак, -ка, м. Все мѣрою въ 1 1/2. Півторак бичок. Півторак мішок. Ум. півторачок. Вивела коника і осідлала, винесла гачок і півторачок.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Пожурити, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх.
Позвикати, -ка́ємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Чи вже позвикали ваші дівчата в городі жити?
Пригортати, -та́ю, -єш, сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне?
2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула.
Ратуша, -ші, ж.
1) Городская дума, магистратъ, ратуша.
2) Сельское правленіе.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать.
2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Cм. роптати.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.