Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільгота

Вільгота, -ти, ж. Льгота, облегченіе; отсрочка. Зміев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГОТА"
Блимавка, -ки, ж. Блуждающій огонь. Желех.
Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Відсихати, -хаю, -єш, сов. в. відсох(ну)ти, -хну, -неш, гл. Отсыхать, отсохнуть.
Зара́ння I, -ня, с. Утреннее время. Півень співа поки з зарання, а далі спить, аж потіє. Ном., стр. 298, № 292.
Колішня, -ні́, ж. Двухколесный передокъ плуга. Чуб. 7. 398, 399.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Осокір, -ко́ру, м. Осокорь, родъ тополя, Populut alba. ЗЮЗО. І. 132.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Покучерявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Цяпусю Ум. отъ ця́пку. (Cм. цяпка 4). Немножечко, капельку. Желех. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬГОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.