Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ.
Загало́м нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. На вибір десяток сороковець, а загалом золотий. 2) Сплошь. З неділі піду тобі робити три дні загалом. Масти загалом усю стіну. Попереду було той на нити, той на одрібок, а потім пішли всі загалом на викуп.
Зві́дки, звідкі́ль, звідкіля́, нар. Откуда. Звідки тебе, серце, виглядати? Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє. Хто він такий і звідкіля він?
Ладнати 2, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. 5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам'янці друге склалось. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел.
Лиході́йство, -ва, с. Злодѣйство. Гадючий яд він виссав лиходійством.
Ма́нька, -ки, ж. Лѣвая рука, шуйца.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух.
Привітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta monogina Wahl.
Розстати, -стану, -неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить.
Шап'я, -п'яти, с. Шапочка. Біждеревочок — дівкам до кісочок, крутая м'ята — хлопцям за шап'ята.