Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визолотити
визолочувати
визубень
визублювати
визублюватися
визути
виїдати
виїдок
виїзд
виїзджати
виїздити 1
виїздити 2
виїсти
виїститися
виїхати
вийгравати
виймати
вийматися
вийна
вийти
викавзувати
виказ
виказати
виказитися
виказувати
викакати
викакатися
виканючити
викапаний
викарати
викарбувати
викати
викачалкувати
викачати
викачувати
викачуватися
викашлювати
викашлюватися
виквиляти
викидати 1
викидати 2
викидатися
викидний
викинути
википати
викисати
викичувати
викишкати
викінчити
викінчувати
виклад
викладаний
викладання
викладати
викладний
викладування
викладувати
викладчастий
викладчатий
викласти
виклеїти
виклесуватися
виклеювати
виклик
викликання
викликати 1
викликати 2
виклисувати
викличка
виклопотати
викльовувати
виклюнути
викобзати
виков
виковерзувати
виковзати
виковтати
виковувати
виковуватися
виколоти
виколупати
виколупувати
виколювати
виколядувати
викомпонувати
виконавець
виконання
виконати I
виконати II
виконувати
виконуватися
викопати
викопирсати
викопирсувати
викопувати
викопуватися
викоренити
викорінювати
викорінюватися
викоріняти
викормити
викорпати
викорпувати
викорчовувати
викорчувати
викос
викосити
викот
викотити
викохати
викохувати
викохуватися
викоцабнутися
викочувати
викочуватися
викошувати
викпити
викравка
викрадати
викрадатися
Варгатий и варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ). Желех.
Гробоко́п, -па, м. Гробокопатель. Пятигорск. окр.
Зречися, -чуся, -чишся, гл. = зректися. Желех.
Картка, -ки, ж. Ум. отъ карта. 1) Листокъ книги. Мудрацію сю шановний читець швидко і сам розбере, прочитавши дві-три картки. Ном. VI. 2) Паспортъ. Магдусю, Магдусю, маю таку картку, шо з'їдемо всю Польшу, ше й землю цісарську. Н. п.
Лагоджіння, -ня, с. = лагодіння.
Парило, -ла, с. раст. Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. І. 110.
Плечевий, -а́, -е́ Плечевой, къ плечу относящійся. рушник плечеви́й. Полотенце, которымъ повязываютъ старостів на сватаньѣ. Вас. 167.
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Устелятися, -ляюся, -єшся, сов. в. устелитися, -люся, -лешся, гл. Устилаться, устлаться, покрываться, покрыться, укрыться. Я морозу не боюся, листом устелюся. Гарна дорога встелилась за ніч (ночью шелъ снѣгъ). Н. Вол. у.
Нас спонсорують: