Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визолотити
визолочувати
визубень
визублювати
визублюватися
визути
виїдати
виїдок
виїзд
виїзджати
виїздити 1
виїздити 2
виїсти
виїститися
виїхати
вийгравати
виймати
вийматися
вийна
вийти
викавзувати
виказ
виказати
виказитися
виказувати
викакати
викакатися
виканючити
викапаний
викарати
викарбувати
викати
викачалкувати
викачати
викачувати
викачуватися
викашлювати
викашлюватися
виквиляти
викидати 1
викидати 2
викидатися
викидний
викинути
википати
викисати
викичувати
викишкати
викінчити
викінчувати
виклад
викладаний
викладання
викладати
викладний
викладування
викладувати
викладчастий
викладчатий
викласти
виклеїти
виклесуватися
виклеювати
виклик
викликання
викликати 1
викликати 2
виклисувати
викличка
виклопотати
викльовувати
виклюнути
викобзати
виков
виковерзувати
виковзати
виковтати
виковувати
виковуватися
виколоти
виколупати
виколупувати
виколювати
виколядувати
викомпонувати
виконавець
виконання
виконати I
виконати II
виконувати
виконуватися
викопати
викопирсати
викопирсувати
викопувати
викопуватися
викоренити
викорінювати
викорінюватися
викоріняти
викормити
викорпати
викорпувати
викорчовувати
викорчувати
викос
викосити
викот
викотити
викохати
викохувати
викохуватися
викоцабнутися
викочувати
викочуватися
викошувати
викпити
викравка
викрадати
викрадатися
Бридуля, -лі, ж. Безобразная женщина. Вх. Лем. 394.
Заляга́ння, -ня, с. 1) Указываетъ дѣйствіе по значенію глагола залягати. 2) Засада. Залягання на гординця. К. ЦН. 170.
Запровто́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. Нехай куди запровторить так, щоб тільки миші та пацюки про те знали. Гул. Арт. О. 1861. III. 102.
Картацький, -а, -е. = картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Кв. І. 6. Плахти, знаєте, все хороші, партацькі, старосвітські. Г. Барв. 63.
Недошкулкий, -а́, -е́ Не донимающій, не пронимающій. Я ж думала, що нагаєчка недошкулка: як ударить, то розсядеться шкурка. Н. п.
Пообороняти, -ня́ю, -єш, гл. Оборонить, защитить (многихъ).
Роскаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. роскаятися, -каюся, -єшся, гл. Раскаиваться, раскаяться. Создав Бог та й роскаявся. Ном. № 8512.
Скреготня, -ні, ж. = скреготання. Там буде плач і скреготня зубів. Єн. Л. ХІІІ. 28.
Сторчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кістки лежать, шаблюки сторчать. Макс.
Шпиндель, -ля, м. Поршень. Камен. у.
Нас спонсорують: