Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визолотити
визолочувати
визубень
визублювати
визублюватися
визути
виїдати
виїдок
виїзд
виїзджати
виїздити 1
виїздити 2
виїсти
виїститися
виїхати
вийгравати
виймати
вийматися
вийна
вийти
викавзувати
виказ
виказати
виказитися
виказувати
викакати
викакатися
виканючити
викапаний
викарати
викарбувати
викати
викачалкувати
викачати
викачувати
викачуватися
викашлювати
викашлюватися
виквиляти
викидати 1
викидати 2
викидатися
викидний
викинути
википати
викисати
викичувати
викишкати
викінчити
викінчувати
виклад
викладаний
викладання
викладати
викладний
викладування
викладувати
викладчастий
викладчатий
викласти
виклеїти
виклесуватися
виклеювати
виклик
викликання
викликати 1
викликати 2
виклисувати
викличка
виклопотати
викльовувати
виклюнути
викобзати
виков
виковерзувати
виковзати
виковтати
виковувати
виковуватися
виколоти
виколупати
виколупувати
виколювати
виколядувати
викомпонувати
виконавець
виконання
виконати I
виконати II
виконувати
виконуватися
викопати
викопирсати
викопирсувати
викопувати
викопуватися
викоренити
викорінювати
викорінюватися
викоріняти
викормити
викорпати
викорпувати
викорчовувати
викорчувати
викос
викосити
викот
викотити
викохати
викохувати
викохуватися
викоцабнутися
викочувати
викочуватися
викошувати
викпити
викравка
викрадати
викрадатися
Білизнина, -ни, ж. = білизна 1. Вх. Уг. 227.
Галман, -на, м. Бранное слово для мужчины. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Дійня́ти, гл. См. Дійма́ти.
Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ. Желех.
Заку́длати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, запутать (волоса). Заспаний, закудланий. О. 1861. VI. 77.
Йолом, -ма, м. Смушковая высокая шапка съ закругленнымъ верхомъ. Вас. 156.
Ля́мпа, -пи, ж. 1) Лампа. Левиц. Пов. 313. Вже і лямпа догорає і камраття заніміли, коло столу сном присіли. Федьк. І. 40. 2) Лампада. Висить під лямпою писанка. Чуб. І. 23. Каплиця красна, в ній лямпи палають. Федьк. І. 75. Ум. ля́мпочка. Перед образами висіли скляні лямпочки. Левиц. Пов. 20.
Ослаба, -би, ж. Ослабленіе. на ослаб, на ослабі. Слабо, непритянутый. Чуб. VII. 416. Ланцюг висить на ослабі. Як держиш на ослаб чепігу, то й вивернеться плуг. Волч. у.
Позсікати, -ка́ю, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Велика була буря... Дощ комиші позсікав, як шаблею. МВ. І. 141.
П'ятдесятолітній, -я, -є. Пятидесятилѣтній. П'ятдесятолітній год, як вони побралися. Кролев. у.
Нас спонсорують: