Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визолотити
визолочувати
визубень
визублювати
визублюватися
визути
виїдати
виїдок
виїзд
виїзджати
виїздити 1
виїздити 2
виїсти
виїститися
виїхати
вийгравати
виймати
вийматися
вийна
вийти
викавзувати
виказ
виказати
виказитися
виказувати
викакати
викакатися
виканючити
викапаний
викарати
викарбувати
викати
викачалкувати
викачати
викачувати
викачуватися
викашлювати
викашлюватися
виквиляти
викидати 1
викидати 2
викидатися
викидний
викинути
википати
викисати
викичувати
викишкати
викінчити
викінчувати
виклад
викладаний
викладання
викладати
викладний
викладування
викладувати
викладчастий
викладчатий
викласти
виклеїти
виклесуватися
виклеювати
виклик
викликання
викликати 1
викликати 2
виклисувати
викличка
виклопотати
викльовувати
виклюнути
викобзати
виков
виковерзувати
виковзати
виковтати
виковувати
виковуватися
виколоти
виколупати
виколупувати
виколювати
виколядувати
викомпонувати
виконавець
виконання
виконати I
виконати II
виконувати
виконуватися
викопати
викопирсати
викопирсувати
викопувати
викопуватися
викоренити
викорінювати
викорінюватися
викоріняти
викормити
викорпати
викорпувати
викорчовувати
викорчувати
викос
викосити
викот
викотити
викохати
викохувати
викохуватися
викоцабнутися
викочувати
викочуватися
викошувати
викпити
викравка
викрадати
викрадатися
Багатшити, -шу, -шиш, гл. Обогащать. Багатого скрізь багатшуть. Грин. І. 232.
Досува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. досу́нутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться.
Злото, -та, с. 1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39. 2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Мет. 38. Ум. злітце, зло́течко. Грин. III. 13. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295.
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Назва́ти, -ся. Cм. навивати, -ся.
Поналяскувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и наляскати, но во множествѣ. Также: нахлюскать, наплескать (во многихъ мѣстахъ). Ач як долі поналяскував водою. Кіевск. у.
Поросхристуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и росхри́статися, но о многихъ. Чого ви поросхристувалися? Позастібайтеся! Харьк.
Ситий, -а, -е. Сытый. Увесь вік ходив ситий і вкритий. ЗОЮР. І. 9. 2) Жирный. Ситий борщ. 3) О землѣ: жирный, тучный. Шух. І. 20. Де з ситої землі хліб. Мир. ХРВ. 210. 4) О хвойныхъ деревьяхъ: смолистый. Сита соснина. Черк. у. 5) О людяхъ, животныхъ: жирный, толстый, тучный, упитанный, откормленный. Ситий баран пасеться. Рудч. Ск. І. 2. Ум. ситенький, ситесенький. Та й закусить ситеньким. Рудч. Ск. І. 1.
Тутеський, -а, -е. = тутешній. Шейк. Вх. Зн. 72.
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику. Желех.
Нас спонсорують: