Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визолотити
визолочувати
визубень
визублювати
визублюватися
визути
виїдати
виїдок
виїзд
виїзджати
виїздити 1
виїздити 2
виїсти
виїститися
виїхати
вийгравати
виймати
вийматися
вийна
вийти
викавзувати
виказ
виказати
виказитися
виказувати
викакати
викакатися
виканючити
викапаний
викарати
викарбувати
викати
викачалкувати
викачати
викачувати
викачуватися
викашлювати
викашлюватися
виквиляти
викидати 1
викидати 2
викидатися
викидний
викинути
википати
викисати
викичувати
викишкати
викінчити
викінчувати
виклад
викладаний
викладання
викладати
викладний
викладування
викладувати
викладчастий
викладчатий
викласти
виклеїти
виклесуватися
виклеювати
виклик
викликання
викликати 1
викликати 2
виклисувати
викличка
виклопотати
викльовувати
виклюнути
викобзати
виков
виковерзувати
виковзати
виковтати
виковувати
виковуватися
виколоти
виколупати
виколупувати
виколювати
виколядувати
викомпонувати
виконавець
виконання
виконати I
виконати II
виконувати
виконуватися
викопати
викопирсати
викопирсувати
викопувати
викопуватися
викоренити
викорінювати
викорінюватися
викоріняти
викормити
викорпати
викорпувати
викорчовувати
викорчувати
викос
викосити
викот
викотити
викохати
викохувати
викохуватися
викоцабнутися
викочувати
викочуватися
викошувати
викпити
викравка
викрадати
викрадатися
Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ. Шух. І. 211.
Загало́м нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. На вибір десяток сороковець, а загалом золотий. Камен. у. 2) Сплошь. З неділі піду тобі робити три дні загалом. Камен. у. Масти загалом усю стіну. Камен. у. Попереду було той на нити, той на одрібок, а потім пішли всі загалом на викуп. Н. Вол. у.
Зві́дки, звідкі́ль, звідкіля́, нар. Откуда. Звідки тебе, серце, виглядати? Лавр. 39. Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє. Чуб. V. 240. Хто він такий і звідкіля він? Рудч. Ск. ІІ. 20.
Ладнати 2, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. Г. Барв. 127.5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? Гол. III. 163. 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам'янці друге склалось. Св. Л. 290. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел. Св. Л. 76.
Лиході́йство, -ва, с. Злодѣйство. Гадючий яд він виссав лиходійством. К. Іов. 44.
Ма́нька, -ки, ж. Лѣвая рука, шуйца.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух. Харьк. у.
Привітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta monogina Wahl. ЗЮЗО. І. 120.
Розстати, -стану, -неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить. Ном. № 5237.
Шап'я, -п'яти, с. Шапочка. Біждеревочок — дівкам до кісочок, крутая м'ята — хлопцям за шап'ята. Гол. II. 77.
Нас спонсорують: