Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірмен

Вірмен, -на, м. Армянинъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРМЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРМЕН"
Вадливий, -а, -е. = вадкий. Закр. Уман. І. 104; IV. 120.
Гардаджій, -джія., м. Мастеръ, устраивающій гард 3. МУЕ. I. 43, 36.
Гнояка, -ки, ж. Ув. отъ гній.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Легкоду́мно нар. Легкомысленно.
Пісковий, -а́, -е́ Песчаный; песочный. Збірай свої війська лісовії, луговії і пісковії. Мнж. 151.
Помоцуватися, -цу́юся, -єшся, гл. Силиться, натужиться, дѣлать усилія нѣкоторое время. Як би в що задніми ногами впертися, та так би й вистрибнув; а так помацується помацується і бовтне (в воду). Св. Л. 96.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити. Мнж. 191.
Тогоди нар. = тогді = тоді. Брат тогоди клав хату. Гн. І. 81.
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Міусск. окр. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? К. Іов. 89. Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного. К. Іов. 84. 2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Борз. у. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе. Пирят. у. 3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками». Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРМЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.