Ворина, -ни, ж. Жердь, употребляемая для огорожи. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу та рівну. З усього села ні хатини, ні ворини не зосталося, геть усе до центу вигоріло.
Дриґ меж., выражающее быстрое одноразовое движеніе ногой. Дриґ ногою! круть ріжками!
Залокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. = залоптати.
Засвиста́ти, -щу́, -щеш и засвисті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Вітер буйний знявсь, засвистів.
Пихорнути, -ну, -не́ш, гл. Сильно толкнуть. Як пихорне́ його.
Підісковий, -а, -е. Относящійся къ підіску. підіскове долото́. Долото, которымъ дѣлаютъ желобъ въ оси, чтобы вставить підісок. — залізо. Желѣзо рѣзкое толстое, употребляемое для підісків.
Побожеволіти, -ліємо, -єте, гл. Съ ума сойти (о многихъ).
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Притупцьовувати, -вую, -єш, гл. Притопывать.
Усохти. Cм. Усихати.
