Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війт

Війт, -та, м. 1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ. Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. К. ЧР. 296. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт. Ном. № 2571. 2) Сельскій староста, сельскій старшина. Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. О. 1862. II. 78. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема. Г. Барв. 367.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТ"
Будько, -ка, м. Тотъ, который обѣщаетъ, говори: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, бубько набудеться. Ном. № 5680. Cм. набуватися 3.
Вилазка, -ки, ж. Лазейка. Кільки в решеті дірок, стільки вилазок. Кролев. у.
Гавановий, -а, -е. Темно-желтый. КС. 1891. V. 196.
Кедь нар. = коли. Як би я го зчарувала, кедь я чари не видала? Голов. Кедь не прийду за рік, за два — не чекай м'я, мила, нігда. Гол. І. 83.
Новик, -ка, м. = новак 2. Зійшов місяць ще й новик. Чуб. V. 18.
Одиноцтво, -ва, с. Одиночество. Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило. Г. Барв. 357.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый. 2) О растеніи: склонившійся. Вх. Лем. 445.
Палихвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Покревний, -а, -е. Родной. Господоньку, пом'яни, душі померших родителів покревних. ЕЗ. V. 109.
Покришище, -ща, с. ув. отъ покришка. Грин. II. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.