Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війт

Війт, -та, м. 1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ. Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. К. ЧР. 296. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт. Ном. № 2571. 2) Сельскій староста, сельскій старшина. Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. О. 1862. II. 78. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема. Г. Барв. 367.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТ"
Брезклий, -а, -е. 1) Обрюзгшій. 2) О деревѣ: сырой. Шух. I. 88.
Видурювати, -рюю, -єш, сов. в. видурити, -рю, -риш, гл. Выманивать, выманить.
Зольниця, -ці, ж. = зільниця. Чуб. І. 103.
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Пообпірати, -раю, -єш, гл. То-же, что и обіпрати, но многихъ.
Приплуганитися, -нюся, -нишся, гл. Медленно дотащиться. Так нагулялися, що на велику силу додому приплуганилися. О. 1862. IX. 111.
Рижий, -а, -е. Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ном. № 8525., Ум. риженький.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.
Фантє, -тя, с. соб. 1) Всякая одежда. Шух. І. 98. Cм. хвантя. 2) Лохмотья, рваная одежда. Вх. Зн. 74.
Хвабрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.