Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війт

Війт, -та, м. 1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ. Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. К. ЧР. 296. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт. Ном. № 2571. 2) Сельскій староста, сельскій старшина. Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. О. 1862. II. 78. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема. Г. Барв. 367.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙТ"
Голодриґа, -ґи, м. и ж. Оборванецъ, негодяй. Желех.
Жа́йворонник, -ка, м. Клѣтка для жаворонковъ. Харьк.
Любі́сько нар. = любісінько. Желех.
Ослюк, -ка, м. Мулъ, лошакъ.
Оттим нар. Поэтому. Оттим би то, панове, треба людей поважати. Н. п.
Посохти, -ну, -неш, гл. Высохнуть. Земля посохла була — от він її змочив. Полт. Инше насіння, посходивши, посохло. Єв. Л. VIII. 5.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Прикорень, -рня, м. 1) Часть ствола у корня, пень. АД. І. 138. 2) = прикол. Боли держить на прикорні. Полт. г. Порося з прикорнем утекло. Полт. г.
Роздродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!... загукала громада, роздродившись як бугаї. К. ЧР. 68.
Хорошитися, -шуся, -шишся, гл. Прихорашиваться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.