Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільховий

Вільховий, -а, -е. Ольховый. Наліг, як на вільхову довбню. Ном. № 10020.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬХОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬХОВИЙ"
Виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Комонь, -ня, м. Конь. Ой як тяжко комоневі протів води плисти, ой так тяжко кохатися, не мавши користи. Н. п.
Манастири́ще, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ былъ монастырь. 2) Мѣсто, принадлежащее или принадлежавшее монастырю.
Пожитно нар. Выгодно, доходно.
Попадька, -ки, ж. Ум. отъ попадя.
Праонук, -ка, м. = правнук. Стане тобі його на ввесь твій вік і ще й дітям, онукам і правнукам твоїм останеться. Чуб. II. 361.
Притин, -ну, м. Убѣжище, пристанище. Рветься душа, бо нема для неї притину на землі. Стор. МПр. 2.
Пульч меж. Призывъ для инд. куръ. Вх. Лем. 459.
Слабість, -бости, ж. Болѣзнь. Чуб. І. 90.
Шкап'є, -п'я, с. = шкапина 1. Шух. І. 26, 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬХОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.