Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільховий

Вільховий, -а, -е. Ольховый. Наліг, як на вільхову довбню. Ном. № 10020.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬХОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬХОВИЙ"
Безтолочний, а О землѣ: не бывающій подъ паромъ, не идущій въ толоку. Черниг.
Гейс-берта, — бертя! = гейса. Вх. Уг. 232.
Жада́тися, -дає́ться, гл. безл. Желаться. Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось. МВ. ІІ. 34.
Закола́тати, -таю, -єш, гл. Постучаться. Заколотав в двері.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Особисто нар. Лично.
Потемрити, -рю, -риш, гл. Помрачить. Досада і сльози потемрили їх. Мир. Пов. І. 134.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Суховій 2, -вія, м. Сухой вѣтеръ. Борз. у. Херс. Восточный вѣтеръ. Мнж. 148.
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬХОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.