Буддень, -дня, м. Будень, рабочій день. ....мені не вілен світ ні в буддень, ні в свято. Про буддень. Для будня, въ будень. Ця спідниця вже нехай про буддень буде. Вона тії сережки про буддень зносила.
Відстраждати, -даю, -єш, гл. Отстрадать, перенести страданія, вытерпѣть страданія. Що вже вона бідна отстраждала за таким п'яницею, так один Господь знає.
Зшпортати, -таю, -єш, гл. Смастерить, сдѣлать. «А ну лишень», каже, «свої линтварі, або там сукно» (він і кравецьке діло вмів) і зшпорта (свитину або кожух).
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Зося... схилила голову над молитовником.
Надякува́тися 2, -ку́юся, -єшся, гл. Побыть достаточно долго дьячкомъ.
Перстінь Cм. перстень.
Серцевий, -а, -е. Сердечный, къ сердцу относящійся. — но́жик. Почти овальной формы деревянная дощечка съ отверстіемъ для держащаго ее пальца посрединѣ; нею горшечникъ выравниваетъ снаружи стѣнки вылѣпленной посуды.
Ступак, -ка, м.
1) Конная мельница.
2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними.
3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Ум. ступачо́к. Кінь-ступачок.
Ціпура, -ри, ж.
1) Большая палка. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! Добре разів кільки потяг ціпурою. Cм. ціпуга.
2) Ув. отъ 1 ціп.
Шматур'я, -р'я, с. соб. Куски. Данилко.... (буде) шматур'я прохати од хати до хати. Шматків напрохали, собаки нагнали, торбу розірвали, шматки похватали.
