Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведмежа
ведмежий
ведмідь
ведрик
вежа
вежовий
везерунок
везти
везучий
вейкати
векати
векелия
векнути
вексель
вележирувати
велелюдний
велелюдно
велемудрий
велемудро
велерічивий
велет
велетенський
велетень
велетів
велий
велик
великанський
великдень
великий
великість
велико
великовоїн
великовоїнний
великовчений
великогрішниця
великодень
великодній
великодушний
великолітній
великомовний
великомовність
великоможний
великомученик
великомучениця
великородний
великорозумний
великосвітній
великотерплячий
велич
величати
величатися
величезний
величенний
величенький
величінь
величкий
величко
величний
величність
велично
величночесний
величчя
веління
веліти
вельбіб
вельбучитися
вельбучний
вельґоґор
вельми
вельмий
вельможа
вельможество
вельможний
вельможність
венберь
венгерка
венґирь
вентерь
вепер
веприна
вепрок
вера
верба
вербина
вербинець
вербинка
вербиця
вербич
вербиченька
вербичка
вербка
верблик
верблюд
верблюдка
верблюжий
верблюжина
вербляниця
вербний
вербник
вербниця
вербняк
вербовий
вербов'я
верболіз
вербонька
вербочка
вербуванець
вербування
вербувати
вербунка
вербунковий
вербунок
верб'я
вервечка
верг
вергання
вергати
вергатися
верглик
вергнути
Гомону́ха, -хи, ж. Говорунья. Ішла баба гомонуха. Ном. № 12522.
Неоднаково нар. Неодинаково, несходно, различно. Cм. неїднаково.
Одібрати Cм. відібрати.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181.
Погратися, -граюся, -єшся, гл. Поиграть. Пограймось, погуляймо та пісеньку заспіваймо. Шевч. 29.
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Чергуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) Чередоваться. 2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: «Лізь ти.» Чуб. II. 634. Стали чергуватись, кому б піти. Св. Л. 231.
Черешина, -ни, ж. = черешнина. Заміст крижа уткнули в головах перетину. Чуб. II. 473. Ум. черешинка. Чуб. II. 474.
Шалина, -ни, ж. Густая заросль въ лѣсу. Хлопці..... побігли десь у шалину, в ліс. Грин. ІI. 183. Повів його у лісі не стежками, а шалиною. Чигир. у. У шалині отам вовки. Черк. у.
Нас спонсорують: