Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведмежа
ведмежий
ведмідь
ведрик
вежа
вежовий
везерунок
везти
везучий
вейкати
векати
векелия
векнути
вексель
вележирувати
велелюдний
велелюдно
велемудрий
велемудро
велерічивий
велет
велетенський
велетень
велетів
велий
велик
великанський
великдень
великий
великість
велико
великовоїн
великовоїнний
великовчений
великогрішниця
великодень
великодній
великодушний
великолітній
великомовний
великомовність
великоможний
великомученик
великомучениця
великородний
великорозумний
великосвітній
великотерплячий
велич
величати
величатися
величезний
величенний
величенький
величінь
величкий
величко
величний
величність
велично
величночесний
величчя
веління
веліти
вельбіб
вельбучитися
вельбучний
вельґоґор
вельми
вельмий
вельможа
вельможество
вельможний
вельможність
венберь
венгерка
венґирь
вентерь
вепер
веприна
вепрок
вера
верба
вербина
вербинець
вербинка
вербиця
вербич
вербиченька
вербичка
вербка
верблик
верблюд
верблюдка
верблюжий
верблюжина
вербляниця
вербний
вербник
вербниця
вербняк
вербовий
вербов'я
верболіз
вербонька
вербочка
вербуванець
вербування
вербувати
вербунка
вербунковий
вербунок
верб'я
вервечка
верг
вергання
вергати
вергатися
верглик
вергнути
Дратли́вість, -вости, ж. Раздражительность.
Журбовий, -а, -е. Печальный. Хиба ж се (сватання) журбова річ? Г. Барв. 312.
Замертві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Замереть, обмереть (отъ испуга и пр.). Як глянув, а вона лежить в крові, — я так і замертвів. Александров. у. ( Залюбовск.).
Заяви́ти Cм. заявляти.
Збу́рматися, ма́юся, -єшся, гл. Собраться. А в неділеньку вранці да бояри збурмали, да на море стріляли, на білую да лебедочку. Мет. 175. Збурмались вони під рясні дуби, чекаючи отамана на раду собі. Н. п.
Масни́й, -а́, -е́ 1) Масляный. Масна неділя. Воскресенье на сырной недѣлѣ. 2) Жирный, пропитанный жиромъ, масломъ (о кушаньяхъ). Масні пироги. 3) Замасленный, засаленный. 4) Переносно (о словахъ). Усиленно ласковый, усиленно привѣтливый, но въ то-же время неискренній. Слова масні, а пироги пісні. Н. п. Масної бесіди чоловік. Ном. № 12918.
Позаходити, -димо, -дите, гл. То-же, что и зайти, но о многихъ или о многомъ. Козаки після побиванок під Кумейками, на Говтві і Стариці позаходили до якого часу в Московщину. Стор. МПр. 60. Так плакали за ним батько і мати, що трохи в голову не позаходили. Чуб. І. 250.
Принижувати, -жую, -єш, сов. в. прини́жити, -жу, -жиш, принизити, -жу, -зиш, гл. 1) Опускать, опустить ниже, понизить. І принизив Господь небо, окрите димами. К. Псал. 36. 2) Унижать, унизить. Низьке принижує й хвалою. К. Бай. 158. 3) Обижать, обидѣть. Бог очима принижив. (Очі болять). Грин. II. 302. Так Господь принизив: опала сей рік вся скотина. Кіевск. у.
Уїзжений, -а, -е. Много Ѣздившій, объѣзженный. Уїзжена коняка везе не зупиняючись. Мир. Пов. І. 125.
Штельмах, -ха, м. = стельмах 1. Подольск. г.
Нас спонсорують: