Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віншування

Віншування, -ня, с. Поздравленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНШУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНШУВАННЯ"
Дові́чно нар. = Доочне.
Замішани́на, -ни, ж. Замѣшательство.
Засі́пати, -паю, -єш, гл. Задергать. Засіпали, як циган сонце. Харьк. у.
Ле́тарг, -гу, м. Летаргическій сонъ. Із сього летаргу пробудила нас рідна мова. К. ХП. 123.
Молотня́, -ні, ж. Молотилка. Вх. Зн. 37.
Напрягти́, -ряжу́, -же́ш, гл. Нажарить. Загадав жінці напрягти сала. Рудч. Ск. І. 195.
Поглядання, -ня, с. Посматриваніе. Не поглядай на неї: нічого з твого поглядання не буде, бо вона не про тебе думає. Харьк.
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи. К. ЧР. 197.
Сурмач, -ча, м. Трубачъ. К. ЧР. 427. Грин. III. 629. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем. К. ЧР. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНШУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.