Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віншування

Віншування, -ня, с. Поздравленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНШУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНШУВАННЯ"
Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Гидливість, -вости, ж. Брезгливость, чувство отвращенія. І гидливість, і зненависть. Мир. Пов. ІІ. 78.
Загрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. = згрузити. Черк. у.
Мі́цно нар. 1) Крѣпко, сильно. Він її пригорнув до серця міцно, поцілував. Кв. І. 65. Міцно нездужає. О. 1862. VI. 109. 2) Прочно.
Наш, -а, -е. Нашъ. Нашим салом та по нашій шкурі. Ном. № 4780. Пішли наші вгору! Ном.
Огидно нар. Противно, отвратительно, мерзко.
Понастромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Тоже, что и настромитися, но во множествѣ.
Поперепрасовувати, -вую, -єш, гл. Перегладить вновь (во множествѣ).
Сучак, -ка, м. Щенокъ. Здорові, сучаки!... А що ви не орете? ЗОЮР. І. 253.
Утихлий, -а, -е. Утихшій, затихшій, объятый покоемъ. Подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть, та й додому вертається. МВ. ІІ. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНШУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.