Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віл

Віл, вола, м. 1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? Н. п. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 21. Ум. волик, воличок, волонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волошками. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛ"
Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатер. у.
Затемперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очинить перо.
Конов, -ва, м. Кружка. На морозі стояти, конов меду держати. Гол. Cм. кінва.
Ладуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Грузиться, нагружаться.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица. Н. Вол. у.
Науковість, -вости, ж. Научность. Желех.
Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Текучий, -а, -е. Текущій. Текуча вода.
Туй II, меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю! Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.