Відізватися Cм. відзиватися.
Вудкало, -ла, вудко, -ка, с. = вудвуд.
Налуча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. налу́читися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки.
Нечулий, -а, -е. Безчувственный, нечувствительный.
Окрімність, -ности, ж. Отдѣльность.
Погинатися, -наюся, -єшся, гл. Наклоняться. Панна гнеться, погинає, десь там мене поминає.
Поохкати, -каю, -єш, гл. Поохать.
Розгніватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Чого, милий, росердився, чого розгнівався?
Також нар. Также. А що його любка уже без ума, мабіть також не знав.
Урубати, -баю, -єш, гл.
1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю.
2) Ранить рубя.
3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.