Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вергти
вергун
вере
веребей
вереб'ячий
верев'яний
вереди
вередити
вередитися
вередій
вередійка
вередливий
вередливо
вередник
вередниця
вередовний
вереду
вередування
вередувати
вередун
вередуха
верезати
веремій
верем'я
веренва
вереня
верес
вересень
вереск
вересклеп
верескливий
верескотня
верескотнява
верескун
верескуха
вереснути
верета
веретенечко
веретенитися
веретенний
веретенниця
веретено
веретенце
веретина
веретиння
веретище
веретільник
веретільниця
веретінник
веретінце
веретка
верето
вереття
веретяний
веречи
верещака
верещання
верещати
верея
вержет
верзиця
верзікати
верзіння
верзти
верзтися
верзувати
верзун
верзякання
верзякати
веризуб
верівчаний
верінка
веріс
верія
верклюг
верлань
верлатий
верло
верміян
вернець
вернивода
верниголова
вернигора
вернидуб
вернина
вернисонце
вернути
версадло
версовик
верста
верстак
верстат
верстати
верства
верствак
верстовий
версть
вертання
вертати
вертатися
вертеп
вертепа
вертепний
вертиголов
вертигузка
вертипорох
вертіж
вертій
вертіння
вертіти
вертітися
верткий
вертливий
вертлик
вертлюг
вертун
вертунець
верть
вертьог
вертьога
Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.
Вистриба нар. Скачками, подскакивая. Я йому таке скажу, що він від мене вистриба пійде. Черн. г.
Жону́хна, -ни, ж. Ум. отъ жона.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ. Желех.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Порток, -тка, м. 1) Скатерть. Угор. 2) Кусокъ полотна. Вх. Уг. 262.
Посмоктувати, -тую, -єш, гл. Посасывать.
Справників, -кова, -ве Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель. МВ. ІІ. 191.
Столичок, -чка, м. Ум. отъ стіл.
Хреститель, -ля, м. Креститель. Рудч. Ск. І. 178. Іван хреститель воду перехрестить. Колядка. Кобел. у.
Нас спонсорують: