Відвертати, -таю, -єш, сов. в. відвернути, -ну, -неш, гл. 1) Отворачивать, отворотить, отвращать, отвратить; поворачивать, поворотить. Відвертає від неї очі. Не годиться відвертати хліб нарізаним боком до стіни. Нехай Бог відвертає. Щоб я од вас лиця не відвернула. 2) Отъѣзжать, отъѣхать, отплывать, отплыть. Ви, турки-яничари, по маленьку, браття, ячіте, од галери одверніте. 3) Отваливать, отвалить. Одвернув (камінь). Годі орати! — Як годі? — каже чоловік. — Дві скиби тільки одвернути та й упруг. 4) Возвращать, возвратить. Були в мене старости, підбрехачі твої, ну, одвернув я почеськи тобі хліб, не прогнав тебе. 5) Пахать, вспахать плугомъ второй разъ поперегъ или вдоль участка. 6) Отклонять, отклонить что-либо. І кулі мов рукою одвертає. Єсть такії люде, ща на пожежі уміють одвернуть вітер од сусідньої оселі. 7) Отвлекать, отвлечь, отклонять, отклонить. Відвертала вона мене від сеї думки. Тебе прошу, голочко: відверни злих собак од мого скота. 8) О колдовствѣ: возвращать, возвратить первоначальный видъ, отвращать, отвратить. Зробив (чарами), то була біла редька, а то зусім почорніла, та вже назад не одверне, шоб чорна стала білою. 9) Вычитать, вычесть. Жиду грошей не понесу міняти, бо він зараз довг одверне. 10) Отвѣчать, отвѣтить. Та чую ж, чую, — одвертає.
Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Ґринджо́ли, -джо́л, ж. мн. 1) Маленькія сани. 2) Простыя сани, дровни.
За́йми́на, -ни, ж. = займанщина.
Погромадити, -джу, -диш, гл.
1) Погресть. На граблі, погромадь іще ти.
2) Сгресть. Сіно вже погромадили.
Православницький, -а, -е. Относящійся къ православному, ему принадлежащій. Царство православницьке московське.
Припас, -су, м. Запасъ. Підпалюють гамазини з хлібом і припасами.
Рибалчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата.
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав.
Уряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. урядитися, -джуся, -дишся, гл. Устраиваться, устроиться. Cм. уряжатися.