Блакит, -ту, м. = блакить 2. А зорі на небі з блакиту виринають. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна.
Завдяки́ нар. Благодаря. Завдяки доброму чоловікові, що порятував мене шматком хліба, я, поснідавши, спромігся переваги-ваги додому доплентатись, а то пак нездужав уже і ступіня ступити.
Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е. Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває.
Лахманяр, -ра, м. = лахманник.
Має́тність, -ности, ж. Имѣніе, помѣстье, имущество. Наїхали гості з чужої маєтности. Маєтность рухома і нерухома.
Набіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. набі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Набѣгать, набѣжать. Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати. Вовки сіроманці набігали. А татарва як набігала, то вже я замужем була. на очі набіга́ти. Мелькать предъ глазами. Шлях мигтить, гаї та ліси на очі набігають. як набіжи́ть. Какъ придется. Треба жить, як набіжить. 2) — на що́. Наскакивать, наскочить съ разбѣга на что-либо. Чого ти не дивишся? Набіг на чоловіка! 3) Находить, найти. Його найшли татари, набігли його сонного. Як набіжиш, то й купи. набі́гти тропи́. Найти дорогу, попасть на дорогу. Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи. 4) Натекать, натечь. Набігла вода в погріб. 5) се́рце набіга́. Він чоловік нічого, а так на його иноді серце набіга, т. е. иногда онъ сердится.
На́гло нар. 1) Скоро, быстро. 2) Внезапно. Бодай нагло зслиз. нагло вме́рти. Скоропостижно умереть. Ум. нагле́нько. Дякуємо попонькові: нагленько нас одправив.
Плиском нар. Плашмя. Повернув ножа плиском та й ударив мене ножем по спині.
Праправнук, -ка, м. Праправнукъ.
Хорошень, -ня, м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень.