Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірненько

Вірненько, вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРНЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРНЕНЬКО"
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько. Мет. 225.
Джу́ронька, -ки, м. Ум. отъ джура.
Зімняк, -ка, м. Зимняя дорога. Черк. у.
Мешка́нець, -нця, м. Житель, жилець.
Неправий, -а, -е. 1) Несправедливый. 2) Неправосудный.
Півголий, -а, -е. Полуобнаженный. Желех.
Проробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пророби́ти, -блю́, -биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля. Лебед. у.
Трачиння, -ня, с. Опилки. Шейк.
Трясениця, -ці, ж. Солома мелкая, остающаяся отъ обтряхиванья околоту. Три копи трясениці. Камен. у.
Чічкатий, -а, -е. 1) Цвѣтистый. Шух. І. 20. 2) Вышитый цвѣтными нитками. Чічкаті вишиваня. Шух. І. 245.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРНЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.