Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкривання
відкривати
відкриватися
відкриття
відкришити
відкришитися
відкрутити
відкручувати
відкручуватися
відкудовчити
відкуп
відкупати
відкупити
відкупляти
відкуплятися
відкупне
відкупний
відкуповуватися
відкусити
відкушувати
відлазити
відламати
відламувати
відлатати
відлаюватися
відлеглий
відлеглість
відлегло
відлежати
відлежувати
відлетіти
відливало
відливати
відливатися
відлига
відлигнути
відлигти
відликати
відлинути
відлипати
відлиск
відлити
відличка
відличний
відліг
відліж
відлізти
відліпити
відліплювати
відліт
відлітати
відліч
відлічити
відлічувати
відлічуватися
відлога
відложити
відломити
відломлювати
відломок
відлузати
відлука
відлупити
відлуплювати
відлуплюватися
відлустуватися
відлучання
відлучати
відлучатися
відлучний
відлучувати
відлюбити
відлюдний
відлюдник
відлюдно
відлюдок
відлютувати
відлютуватися
відлягти
відлясок
відмага
відмагання
відмагати
відмагатися
відмазати
відмазувати
відмайструвати
відмакошити
відмалювати
відмалюватися
відманити
відманіжити
відманювати
відмастити
відмастка
відмахнути
відмахувати
відмахуватися
відмащення
відмащувати
відмежовувати
відмелювати
відмерзати
відмерти
відмести
відмивати
відмиватися
відмикати
відмикатися
відмикувати
відмити
відміл
відмін
відміна
відмінити
відмінний
відмінник
відмінність
відмінок
відмінча
Гаїти, -ся, гаю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = гаяти, -ся. О. 1861. XI. Св. 39; Рудч. Ск. І. 125. 2) гаїти. Занимать попусту мѣсто. Вх. Зн. 9.
Нако́лювати, -люю, -єш, сов. в. наколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Накалывать, наколоть (остріемъ). 2) Надкалывать, надколоть, раскалывать, расколоть немного съ конца. 3) Щепить, нащепить. Наколи трісок.
Ошуканець, -нця, м. Обманщикъ.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух. Харьк. у.
Повмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговорить (многихъ).
Позазивати, -ва́ю, -єш, гл. Зазвать (многихъ).
Пообговтуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и обго́втатися, но о многихъ.
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Становник, -ка, м. Раст. Chimaphilla umbellata Nutt. ЗЮЗО. І. 116.
Старецький, -а, -е. 1) = старечий 1. Ой старости ви старецькії. КС. 1883. II. 392. 2) = старечий 2. В старецькім тілі та панська душа. Ном. № 4644.
Нас спонсорують: