Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкривання
відкривати
відкриватися
відкриття
відкришити
відкришитися
відкрутити
відкручувати
відкручуватися
відкудовчити
відкуп
відкупати
відкупити
відкупляти
відкуплятися
відкупне
відкупний
відкуповуватися
відкусити
відкушувати
відлазити
відламати
відламувати
відлатати
відлаюватися
відлеглий
відлеглість
відлегло
відлежати
відлежувати
відлетіти
відливало
відливати
відливатися
відлига
відлигнути
відлигти
відликати
відлинути
відлипати
відлиск
відлити
відличка
відличний
відліг
відліж
відлізти
відліпити
відліплювати
відліт
відлітати
відліч
відлічити
відлічувати
відлічуватися
відлога
відложити
відломити
відломлювати
відломок
відлузати
відлука
відлупити
відлуплювати
відлуплюватися
відлустуватися
відлучання
відлучати
відлучатися
відлучний
відлучувати
відлюбити
відлюдний
відлюдник
відлюдно
відлюдок
відлютувати
відлютуватися
відлягти
відлясок
відмага
відмагання
відмагати
відмагатися
відмазати
відмазувати
відмайструвати
відмакошити
відмалювати
відмалюватися
відманити
відманіжити
відманювати
відмастити
відмастка
відмахнути
відмахувати
відмахуватися
відмащення
відмащувати
відмежовувати
відмелювати
відмерзати
відмерти
відмести
відмивати
відмиватися
відмикати
відмикатися
відмикувати
відмити
відміл
відмін
відміна
відмінити
відмінний
відмінник
відмінність
відмінок
відмінча
Же́льман, -на, м. Родъ игры, родъ весенняго хоровода. А ми як колись малими гуляли з вами і в жельмана, і веснянок співали. Левиц. Пов. 106.
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка. Кв.
Має́тність, -ности, ж. Имѣніе, помѣстье, имущество. Наїхали гості з чужої маєтности. Рк. Макс. Маєтность рухома і нерухома. КС. 1883. VII. 508.
Мося́ж, -жа, м. Желтая мѣдь. Шух. І. 283.
Полиця, -ці, ж. 1) Полка. Чуб. VII. 386. Казала нам нивка, що є в пана горшка в коморі на полині. Лукаш. 148. 2) Отвалъ у плуга. Вас. 199. Шух. І. 165. Тепер моя голівонька в тузі, поламалась поличенька в плузі. Ой чи мені полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати. Грин. III. 276. 3) У колесниковъ: стойка съ желѣзнымъ стержнемъ, на который накладывается просверленная предварительно ступица колеса. Вас. 147. 4) Раст. Trifolium arvense L. Вх. Пч. І. 13. Ум. поличка, поличенька.
Псиний, -а, -е. = песький. Брешеш, псине мнясо! Мнж. 20.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці. Мкр. Н. 33. 2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села. Черк. у.
Схудлий, -а, -е. Исхудалый. Бліде й схудле лице. Левиц. Пов. 88.
Уровище, -ща, с. Выкидышъ. Полт. Харьк. Мил. 16.
Шпарування, -ня, с. 1) Замазываніе щелей и углубленій при обмазкѣ стѣнъ сѣрой глиной. 2) Глина, которой произведена замазка щелей и углубленій въ стѣнахъ. Вже шпарування висхло, тільки побілити. Мир. Пов. II. 79.
Нас спонсорують: