Вимня, -ня, с. = вим'я. Ум. ви́мнячко.
Дзиґарма́йстер, дзиґармі́стер, -стра, м. Часовой мастеръ.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Настачитися, -чуся, -чишся, гл. = настачити. Прядева на вірьовки не настачишся.
Перешуміти, -млю́, -миш, гл. Перешумѣть.
Покрасити, -шу́, си́ш, гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила.
Приспівнути, -ну́, -не́ш, гл. Пропѣть, припѣть. Да ще притупне ногою і приспівне сі слова, — так її і вразить.
Самосил, -ла, м. 1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. 2) Раст. Teucrium chamaedrys L.
Сухендувати, -ду́ю, -єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати.
Цятка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Ум. ця́точка.