Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкривання
відкривати
відкриватися
відкриття
відкришити
відкришитися
відкрутити
відкручувати
відкручуватися
відкудовчити
відкуп
відкупати
відкупити
відкупляти
відкуплятися
відкупне
відкупний
відкуповуватися
відкусити
відкушувати
відлазити
відламати
відламувати
відлатати
відлаюватися
відлеглий
відлеглість
відлегло
відлежати
відлежувати
відлетіти
відливало
відливати
відливатися
відлига
відлигнути
відлигти
відликати
відлинути
відлипати
відлиск
відлити
відличка
відличний
відліг
відліж
відлізти
відліпити
відліплювати
відліт
відлітати
відліч
відлічити
відлічувати
відлічуватися
відлога
відложити
відломити
відломлювати
відломок
відлузати
відлука
відлупити
відлуплювати
відлуплюватися
відлустуватися
відлучання
відлучати
відлучатися
відлучний
відлучувати
відлюбити
відлюдний
відлюдник
відлюдно
відлюдок
відлютувати
відлютуватися
відлягти
відлясок
відмага
відмагання
відмагати
відмагатися
відмазати
відмазувати
відмайструвати
відмакошити
відмалювати
відмалюватися
відманити
відманіжити
відманювати
відмастити
відмастка
відмахнути
відмахувати
відмахуватися
відмащення
відмащувати
відмежовувати
відмелювати
відмерзати
відмерти
відмести
відмивати
відмиватися
відмикати
відмикатися
відмикувати
відмити
відміл
відмін
відміна
відмінити
відмінний
відмінник
відмінність
відмінок
відмінча
Граблі, -бе́ль, -блі́в, ж. мн. 1) Грабли. Части: держівно, конецъ котораго представляетъ развилину — роскі́п, на концы котораго прикрѣпленъ вало́к, а въ послѣдній вставлены зубці́. Шух. I. 166. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется гра́блисько, гра́блище, граби́льно; два другія названія: вало́к і зубки. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. Ном. № 6821. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. Грабельки́. Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати. Чуб. V. 29.
Заворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Зашевелить.
Засука́ти, -ся. Cм. засукувати, -ся.
Зе́ркало, -ла, с. = дзеркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало. Посл.
Котел, -тла́, м. 1) Котелъ. 2) Литавры. Приїхали (в Січ), вдарила в котли, зібрались козаки. ЗОЮР. І. 168. Ум. котело́к.
Лига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Набрасывать веревку на рога вола. Лигай вола! чого стоїш? 2) и сов. в. лигнути, -ну, -неш. Хлебать, хлебнуть, глотать, глотнуть, проглотить, жрать. Він плакав і лише кулешик. Котл. Ен. Тут з салом галушки лигали. Котл. Ен. І. 11. Купив слив та й лигаю собі. Лебед. у. Тільки кусай, кільки можеш лигнути. Ном. № 5587. Менше вкусиш, борше лигнеш. Ном. № 5588.
Мінджува́ти и пр. = менджувати и пр.
Нала́зливий, -а, -е. Назойливый, навязчивый.
Площик, -ка, м. 1) Металлическій наконечникъ стрѣлъ. Находили ще площики од стріл. О. 1862. V. 97. 2) Плоско разложенный снопъ для крышъ. Вх. Зн. 50.
Розсохатий, -а, -е. 1) = розсохуватий. Розсохатий явір. Млак. 49. 2) О волахъ: съ развѣсистыми рогами.
Нас спонсорують: