Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкривання
відкривати
відкриватися
відкриття
відкришити
відкришитися
відкрутити
відкручувати
відкручуватися
відкудовчити
відкуп
відкупати
відкупити
відкупляти
відкуплятися
відкупне
відкупний
відкуповуватися
відкусити
відкушувати
відлазити
відламати
відламувати
відлатати
відлаюватися
відлеглий
відлеглість
відлегло
відлежати
відлежувати
відлетіти
відливало
відливати
відливатися
відлига
відлигнути
відлигти
відликати
відлинути
відлипати
відлиск
відлити
відличка
відличний
відліг
відліж
відлізти
відліпити
відліплювати
відліт
відлітати
відліч
відлічити
відлічувати
відлічуватися
відлога
відложити
відломити
відломлювати
відломок
відлузати
відлука
відлупити
відлуплювати
відлуплюватися
відлустуватися
відлучання
відлучати
відлучатися
відлучний
відлучувати
відлюбити
відлюдний
відлюдник
відлюдно
відлюдок
відлютувати
відлютуватися
відлягти
відлясок
відмага
відмагання
відмагати
відмагатися
відмазати
відмазувати
відмайструвати
відмакошити
відмалювати
відмалюватися
відманити
відманіжити
відманювати
відмастити
відмастка
відмахнути
відмахувати
відмахуватися
відмащення
відмащувати
відмежовувати
відмелювати
відмерзати
відмерти
відмести
відмивати
відмиватися
відмикати
відмикатися
відмикувати
відмити
відміл
відмін
відміна
відмінити
відмінний
відмінник
відмінність
відмінок
відмінча
Добро́тний, -а, -е. Прочный, плотный, надежный. Чоботи шкапові добротні. Добротна кожушина. Черном.
Натиканий, -а, -е. Съ вытканными узорами (о тканяхъ). Купила на ярмарку набожник, заполоччу натиканий. Спідниця натикана. Черниг. у.
Пак Частица, вставляемая въ рѣчь въ значеніи отчасти подобномъ русскому «бишь». Як пак його звуть? А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже. Шевч. 117. Я пак і забув те зробити, що ви мені казали. Кобел. у. Оттак пак! Іще що вигадай! Ком. II. 3.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Поставити, -влю, -виш, гл. 1) Поставить. Поставила тарілку з хлібом перед старим Полом дідом. Котл. Ен. I. 7. Зжав своє жито... поставив в копи. Чуб. II. 11. В п'ятьох як вийдемо на ниву, то по полукіпку поставим. Г. Барв. 347. поставити обід. Дать обѣдъ. 2) Построить, выстроить. Чуб. V. 489. Поставили собі хатку. Рудч. Ск. І. 27. 3) Помѣстить (на квартирѣ). У тієї Пйотрової поставили Антося на станцію. Св. Л. 135. 4) Приставить къ какой работѣ, опредѣлить, назначить. Сьогодня уперше нас поставлено (до роботи). МВ. (О. 1862. І. 74). Сергія поставив пан за клюшника. О. 1862. V. 107. Вони його поставили собі лакеєм. Грин. І. 2. Поставити на попа. О. 1861. XI. Кух. 32. 5) Выставить на видъ. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить, уміє перед людські очі поставити. Г. Барв. 305.
Спарний, -а, -е. Душный. Желех.
Тужавіти, -вію, -єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь. Могил. у.
Уперек нар. Поперекъ. Було вчити, як уперек подушечки лежало, а вже вподовж!... Посл.
Цурання, -ня, с. Отреченіе, удаленіе.
Шмаровоз, -воза, м. 1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257. 2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко. Чуб. V. 458.
Нас спонсорують: