Видерти, -ся. Cм. видирати, -ся.
Да́кус нар. Немного. Ум. Дакусчик.
Забаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. забари́ти, -рю́, -риш, гл. Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. То у Івасечка ласкавий панотченько, забарив нас ласкавими словами. Жидам довжок забарила.
Насуплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. насупитися, -плюся, -пишся, гл. Нахмуриваться, нахмуриться. Один з троянської громади, насупившися, все мовчав. Лемішка сидів насупившись. А тут хмара насупилась і зразу така темрява!
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Поражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. порадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться. Аж тільки радяться, поражаються три дуки сребраники на кабак ітти. З матінкою поражалася: порадь мене, моя мати, скільки мені дружечок брати. Кого ж ми будем поражаться, кого ж ми будем питаться? Дак ото ми з бабою й порадились.
Пропий-воли, -лів, м. Встрѣчено у Шевченка, въ значеніи: пропивающій воловъ, какъ эпитетъ чумака. Поли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками.
Сидітися, -диться, гл. безл. Сидѣться. Не сиділось і Ониськові з молодою жінкою.
Споглядати, -да́ю, -єш, сов. в. споглянути, -ну, -неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Ой вийду я на гірку та спогляну на зірку. Та на свого цюру споглядає. А спогляньте, скільки ззаду козацьких прапорів.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.