Безсумлінність, -ности, ж. Безсовѣстность.
Бідолайчик, -ка, м. Бѣдняжка. Встрѣчено въ пѣснѣ какъ эпитетъ зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику.
Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Каптуроносець, -сця, м. = каптурник.
Лавонька, -ки, ж. Ум. отъ лава.
Попідлатувати, -тую, -єш, гл. Починить, подложивъ заплаты (во множествѣ).
Розволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Растаскивать, растащить, растаскать.
Свіргун, -на, м. = цвіркун.
Тямки Въ выраженіяхъ: у тямки бути, датися кому. Помниться кѣмъ, врѣзаться кому въ память. Довго буде вам в тямки. не в тямки. Не въ домекъ, трудно понять. Це така хитра річ, що мені не в тямки. у тямки брати. Понимать, разбирать, сознавать. Його питають про одно, а він каже друге. Видно він і сам не брав у тямки, через те й ні в які розмови з людьми не зривався.
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа.