Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтовкувати
відтоді
відтопити
відтоплювати
відтоплюватися
відтоптати
відтоптувати
відтруть
відтручати
відтручення
відтручувати
відтулити
відтуляти
відтупати
відтупуватися
відтухати
відтягати
відтягувати
відтяти
відумерщина
відусіль
відусюди
відучати
відучатися
відучити
відучувати
відучуватися
відхарамаркати
відхасник
відхаювати
відхвалюватися
відхватитися
відхвачуватися
відхибнути
відхибнутися
відхилити
відхиляти
відхилятися
відхитнути
відхід
відхідливий
відхідний
відхідник
відхлинути
відхлинутися
відхлянути
відходити 1
відходити 2
відходитися
відхожа
відхожати
відхрестити
відхрещувати
відхрещуватися
відхтітися
відхухати
відцарювати
відцвісти
відцвітати
відцвітатися
відци
відциркувати
відціджувати
відціль
відцуратися
відцуруватися
відчай
відчалити
відчалювати
відчалюватися
відчарувати
відчахнути
відчахнутися
відчаяка
відчепити
відчепляти
відчеплятися
відчеркнути
відчесати
відчикрижити
відчинити
відчиняти
відчинятися
відчистити
відчитати
відчитувати
відчіпне
відчубити
відчуватися
відчудити
відчустрити
відчухмарити
відчухрати
відшахнутися
відшептати
відшиб
відшивати
відшіптувати
відшкандибати
відшкварити
відшмагати
відшмарувати
відшпандорити
відшпилити
відшпилювати
відшрубувати
відштовхнути
відшукати
відшукування
відшукувати
відшукуватися
відшумувати
відщебетати
відщедрувати
відщепити
відщеплюватися
відщепляти
відщеплятися
відщепнути
відщібатися
Вивчатися, -чаюся, -єшся, сов. в. вивчитися, -чуся, -чишся, гл. Выучиваться, выучиться, научиться. Ото ж і вивчився я, виріс. Шевч. 417. І став усього вчитися, і за рік усього вивчився. Рудч. Ск. ІІ. 115.
Відсихати, -хаю, -єш, сов. в. відсох(ну)ти, -хну, -неш, гл. Отсыхать, отсохнуть.
В'яз, -зу, м. 1) Дерево вязъ, Ulmus. 2) Рыба язь, Ciprinus rutillus. 3) Завязь. Як би дощ, то ще б в'яз був на огудині. Лебед. у. Щоб був в'яз на огірках. О. 1861. XI. Св. 59. 4) мн. в'язи = в'язок 2. То не біда, що по в'язи вода, тоє горш проняло, що і копилля поняло. Ном. № 7228. Ум. в'язок.
Зава́р, -ру, м. = заварювання 2. Кв. II. 289.
Запи́рскати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Льодо́к, -дку, м. Ум. отъ льод.
Начвалатися, -лаюся, -єшся, гл. Устать, медленно ходивши.
Обхлюпнути, -ся. Cм. обхлюпувати, -ся.
Прозеленуватий, -а, -е. Зеленоватый. Конст. у.
Шелепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть.
Нас спонсорують: