Бекання, -ня, с. Блеяніе.
Гдась нар. Когда-то.
Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має.
Здо́линок, -нку, м. Углубленіе почвы.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ.
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.
1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ.
2) — ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті.
4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти.
Поштукувати, -ку́ю, -єш, гл. = пошуткувати.
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ.
Склеюватися, склеююся, -єшся, сов. в. склеїтися, склеюся, -їшся, гл. Склеиваться, склеиться.
Сукня, -ні, ж. 1) Платье (женское). На що ж тобі, доньку, зеленії сукні! Їхала дівка через бір, а на їй сукня в девять піл. 2) а) Суконная юбка. б) = андарак. Ум. суконька.