Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвохти
відвоювати
відвуд
відв'язати
відв'язувати
відв'язуватися
відгада
відгадай-сон
відгадати
відгадка
відгадочка
відгадувати
відгал
відгаль
відганяти
відгарбати
відгетькатися
відгін
відглушити
відгнивати
відговітися
відговорити
відговорювати
відговорюватися
відговоряти
відгодитися
відгодовувати
відгожатися
відгомін
відгонити
відгоріти
відгорнути
відгороджувати
відгороджуватися
відгортати
відгортатися
відгортувати
відгортуватися
відгоряти
відгосподарювати
відгребти
відгризати
відгризатися
відгрібати
відгрібатися
відгрівати
відгрімнутися
відгром
відгромадити
відгромити
відгромлювати
відгук
відгукати
відгукатися
відгукнутися
відгукувати
відгукуватися
відгулень
відгуляти 1
відгуляти 2
відгусти
віддавання
віддавати
віддаватися
віддалеки
віддалити
віддалі
віддалік
віддаліти
віддаль
віддаляти
віддалятися
відданиця
віддання
віддаровувати
віддаровуватися
віддарок
віддати
віддаток
віддаха
віддача
віддерти
віддивитися
віддимати
віддиматися
віддирати
віддиратися
віддиха
віддихання
віддихати
віддихатися
віддівувати
віддіжурити
відділ
відділити
відділяти
відділятися
віддрючкувати
віддубасити
віддути
віддухати
віддухопелити
віддушити
віддушувати
віддюбарити
віддяка
віддякувати
віддякуватися
віддячити
віддячка
віддячливий
відей
відельга
відеречко
відерковий
відерник
відерце
від'ємний
віджалувати
віджарити
Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь О. 1861. VIII. 8.
Ганути, -ну, -неш, гл. Смекать, догадываться. Ганути на кого. Угор.
Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. ЗОЮР. II. 37. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком. Ном. № 12535.
Підніжжя, -жя, с. 1) Подножье. І у підніжжя ії місяць дано. Чуб. III. 254. 2) Разножки между ножками стола. Шух. II. 99. 3) Cм. звіяшки. МУЕ. III. 14. 4) Подножка в ступі. Шух. І. 162.
Попелище, -ща, с. 1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу. Рк. Левиц. 2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився. Шевч. 590.
Поскакати, -чу, -чеш, гл. Поскакать. Поскачи гайдучка та й передо мною. Чуб. V. 1075. Ой баранці круторогі поскакали по дорозі. Чуб. III. 454.
Приклад, -ду, м. 1) Примѣръ. Лучний приклад, ніж наука. Ном. № 6106. Наприклад. Напримѣръ. до-прикладу. Хорошо, удачно, складно. Харьк. г. Не вмію я до прикладу у сьому ділі сказати. Кв. не до ладу, не до прикладу. Ни къ селу, ни къ городу.
Прохватень, -тня, м. Въ игрѣ въ вивертень: такой ударъ брошенной палкой въ другую, лежащую на землѣ, палку, при которой брошенная проскальзываете подъ лежащей. Ив. 21.
Справилля, -ля, с. = справа 4. Ходять по хатах та загадують, щоб у кожного було барило з водою і всяке справилля про пожежу. Лубен. у.
Хутрувати, -рую, -єш, гл. 1) Подбивать мѣхомъ. 2)піч. Обмазывать глиной печь. Рудч. Ск. ІІ. 57. Як же мені, сестро, такій бути, чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи. Чуб. V. 917. 3)двері. Вставлять косяки дверные. 4)чоботи. Пришивать подкладку въ сапоги. Cм. футрувати.
Нас спонсорують: