Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвохти
відвоювати
відвуд
відв'язати
відв'язувати
відв'язуватися
відгада
відгадай-сон
відгадати
відгадка
відгадочка
відгадувати
відгал
відгаль
відганяти
відгарбати
відгетькатися
відгін
відглушити
відгнивати
відговітися
відговорити
відговорювати
відговорюватися
відговоряти
відгодитися
відгодовувати
відгожатися
відгомін
відгонити
відгоріти
відгорнути
відгороджувати
відгороджуватися
відгортати
відгортатися
відгортувати
відгортуватися
відгоряти
відгосподарювати
відгребти
відгризати
відгризатися
відгрібати
відгрібатися
відгрівати
відгрімнутися
відгром
відгромадити
відгромити
відгромлювати
відгук
відгукати
відгукатися
відгукнутися
відгукувати
відгукуватися
відгулень
відгуляти 1
відгуляти 2
відгусти
віддавання
віддавати
віддаватися
віддалеки
віддалити
віддалі
віддалік
віддаліти
віддаль
віддаляти
віддалятися
відданиця
віддання
віддаровувати
віддаровуватися
віддарок
віддати
віддаток
віддаха
віддача
віддерти
віддивитися
віддимати
віддиматися
віддирати
віддиратися
віддиха
віддихання
віддихати
віддихатися
віддівувати
віддіжурити
відділ
відділити
відділяти
відділятися
віддрючкувати
віддубасити
віддути
віддухати
віддухопелити
віддушити
віддушувати
віддюбарити
віддяка
віддякувати
віддякуватися
віддячити
віддячка
віддячливий
відей
відельга
відеречко
відерковий
відерник
відерце
від'ємний
віджалувати
віджарити
Божечок, -чка, м. Крестикъ натѣльный. Мил. М. 60.
Віячка, -ки, ж. Лопата для провѣиванія зерна. Шух. I. 166.
Докоси́ти, -ся. Cм. докошувати, -ся.
Міду́нка, -ки. Cм. медунка 3.
Поверховиця, -ці, ж. Рыба = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Поєднати, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединить. В неволі, в самоті немає, нема з ким серця поєднать. Шевч. 584. 2) Примирить. Поєднає з недолею і з людьми. Шевч. 338. 3) Договорить, нанять. Так він то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдата. Кв.
Поліняка, -ки, ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98.
Поплазка, -ки, ж. Родъ пресмыкающагося? Гидкий як поплазка. Ном. № 8494.
Розвідати, -ся. Cм. розвідувати, -ся.
Шкірити, -рю, -риш, гл.зуби. Оскаливать (зубы). Переносно шкірити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся. Св. Л. 67.
Нас спонсорують: