Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валів
валій
валка
валкий
валкувати
валниця
валоб
валовий
валовина
валовитий
валов'яний
валок
валочка
валочок
валування
валувати
валучня
валуша
вальбійка
валькир
валькировий
валькованій
вальковий
валькування
валькувати
валькуватися
валькувато
вальний
вальок
вальс
валюга
валюка
валюх
валюш
валюша
валюшень
валюшний
валюшник
валюшня
валющий
валява
валяка
валяти
валятися
валящий
ванберець
ванда
вандри
вандрівець
вандрівка
вандрівний
вандрівник
вандрувати
ваник
ванна
вантажити
ванькир
вапельник
вапельня
вапенний
вапенник
вапна
вапнистий
вапнити
вапнище
вапно
вапнування
вапнувати
вапняк
вапняний
вапняр
вапнярка
вапнястий
вапорт
вар
вара! I
вара II
варакоба
вараскати
варвар
варварити
варварки
варварство
варварський
варга
варган
варгатий
варґатий
варґуля
варе
варево
варена
варений
вареник
варениця
вареничок
варенуха
вареха
варжіль
варзякати
вариво
варивода
варило
вариста піч
варити
варитися
варишка
варівкий
варівко
варівний
варівно
варійка
варійник
варінка
варінник
варіння
варінча
варіянт
варка
варкий
Вигуляти, -ляю, -єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. ІІІ. 648.
Волинь, -ні, ж. Волынь.
Вулонька, -ки, ж. Ум. отъ вулиця.
Ґра́та, -ти, ж. 1) Прутъ желѣзной рѣшетки, а во мн. ч.: ґра́ти — желѣзная рѣшетка. 2) Клѣтка (на ткани). Ум. Ґра́тка, ґра́тки.
Инкуди нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву. Морд. Оп. 70.
Потаємний, -а, -е. Тайный, таинственный. Прислухайся тільки, — чуєш, над водою мов щось потаємне голосно співає. О. 1861. XI. 14. Потаємний... лаз через стару стіну у замок. Морд. Пл. 68.
Складач, -ча, м. 1) Складывающій что либо. 2) Наборщикъ. 3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды. Шух. 249.
Сколупати, -па́ю, -єш, гл. Исковырять. КС. 1883. II. 389.
Теревені, -нів, м. Пустой разговоръ, болтовня, росказни, балагурство. Бач, теревені роспустила, тікай, поки ще ціла. Гліб. тереве́ні гнути, нести, точити, правити. Болтать вздоръ, калякать, балы точить, балагурить. Ном. № 12868. Як почав теревені править. Рудч. Ск. II. 69.
Шкитавий, -а, -е. Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства. Вх. Зн. 82.
Нас спонсорують: