Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валів
валій
валка
валкий
валкувати
валниця
валоб
валовий
валовина
валовитий
валов'яний
валок
валочка
валочок
валування
валувати
валучня
валуша
вальбійка
валькир
валькировий
валькованій
вальковий
валькування
валькувати
валькуватися
валькувато
вальний
вальок
вальс
валюга
валюка
валюх
валюш
валюша
валюшень
валюшний
валюшник
валюшня
валющий
валява
валяка
валяти
валятися
валящий
ванберець
ванда
вандри
вандрівець
вандрівка
вандрівний
вандрівник
вандрувати
ваник
ванна
вантажити
ванькир
вапельник
вапельня
вапенний
вапенник
вапна
вапнистий
вапнити
вапнище
вапно
вапнування
вапнувати
вапняк
вапняний
вапняр
вапнярка
вапнястий
вапорт
вар
вара! I
вара II
варакоба
вараскати
варвар
варварити
варварки
варварство
варварський
варга
варган
варгатий
варґатий
варґуля
варе
варево
варена
варений
вареник
варениця
вареничок
варенуха
вареха
варжіль
варзякати
вариво
варивода
варило
вариста піч
варити
варитися
варишка
варівкий
варівко
варівний
варівно
варійка
варійник
варінка
варінник
варіння
варінча
варіянт
варка
варкий
Агаря́нин, -на, м. Магометанинъ, турокъ. Кулишъ.
Агу́ш! меж. См. союзъ А, 6. Агуш на банта, агуш на сідало — крикъ на проходящихъ публичныхъ женщинъ. Камен. у. Ном. №8839.
Витнути Cм. витинати.
Дрі́бка, -ки, ж. = дрібок. Соли дрібка. Рк. Левиц. дрібку. Немного. Дрібку постояти і поговорити. Вх. Зн. 16.
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Ном. № 10226. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. II. 202.
Пічковий, -а́, -е́ Печной, сдѣланный въ печи. Пічковий дьоготь. Сумск. у.
Плавко нар. Плавно, безъ задержекъ. Більш укиньте масла в кашу, то вона плавкіш ітиме горлом. Лебед. у.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh. Шейк.
Трухи-трухи! меж. для выраженія длительнаго бѣга рысцой. Шейк.
Шапарка, -ки, ж. Жена ключника, ключница, экономка.
Нас спонсорують: