Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валів
валій
валка
валкий
валкувати
валниця
валоб
валовий
валовина
валовитий
валов'яний
валок
валочка
валочок
валування
валувати
валучня
валуша
вальбійка
валькир
валькировий
валькованій
вальковий
валькування
валькувати
валькуватися
валькувато
вальний
вальок
вальс
валюга
валюка
валюх
валюш
валюша
валюшень
валюшний
валюшник
валюшня
валющий
валява
валяка
валяти
валятися
валящий
ванберець
ванда
вандри
вандрівець
вандрівка
вандрівний
вандрівник
вандрувати
ваник
ванна
вантажити
ванькир
вапельник
вапельня
вапенний
вапенник
вапна
вапнистий
вапнити
вапнище
вапно
вапнування
вапнувати
вапняк
вапняний
вапняр
вапнярка
вапнястий
вапорт
вар
вара! I
вара II
варакоба
вараскати
варвар
варварити
варварки
варварство
варварський
варга
варган
варгатий
варґатий
варґуля
варе
варево
варена
варений
вареник
варениця
вареничок
варенуха
вареха
варжіль
варзякати
вариво
варивода
варило
вариста піч
варити
варитися
варишка
варівкий
варівко
варівний
варівно
варійка
варійник
варінка
варінник
варіння
варінча
варіянт
варка
варкий
Гусевни́ця, -ці, ж. Мѣсто, гдѣ хранятъ сусли. Гусовки шмарьте до гусевниці. Гол. II. 57.
Керез пред. 1) Черезъ. Москаль... пошов навпрямець керез став. Рудч. Утоптав стежечку керез тещин двуір. Чуб. 2) Изъ-за. Керез тебе, жено, своїх будем страхати.
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Насторошувати, -шую, -єш, сов. в. насторо́шити, -шу, -шиш, гл. = насторочувати. Маруся так уші й насторошила, щоб чути все, ща будуть говорити. Кв. І. 72. (Кіт) уші насторошив. Сим. 230.
Пальчатка, -ки, ж. Перчатка. Де се ти найшов такі пальчатки? Сумск. у. (Испорченное русское: перчатка?).
Писанка, -ки, ж. 1) Пасхальное яйцо, расписанное разноцвѣтными узорами. Чуб. VII. 385. 2) Санки-писанки. Изукрашенныя сани. Ей через гору Галилейськую, там от мі біжат санки-писанки. Гол. II. 13. Ум. писаночка.
Поганчати, -чаю, -єш, гл. = паганшати. Ольга все кращала та кращала, Катерина поганчала. Левиц. Пов. 240.
Припікати, -ка́ю, -єш, сов. в. припекти́, -печу, -чеш, гл. 1) Припекать, припечь, прижигать, прижечь. Сонце в віконце пече, припікав. Ном. № 8742. 2) О сильномъ холодѣ: донимать, донять. Да й припікає! учора руки померзли, а сьогодня ноги. О. 1861. V. 76.
Ричати, -чу́, -чи́ш, гл. = рикати. Угор.
Статися, -ся. Cм. ставати, -ся.
Нас спонсорують: