Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вишення
вишенька
вишептати
вишептатися
вишеретувати
вишиваний
вишиванка
вишивання
вишивати
вишиватися
вишинк
вишинкувати
вишити
вишіптувати
вишка
вишкандибати
вишкандибуватися
вишкварити
вишкварка
вишкіблювати
вишкірити
вишкіряти
вишкірятися
вишкопиртуватися
вишкребти
вишкрібати
вишкрібок
вишкрябати
вишкрябувати
вишліхтовувати
вишмарувати
вишморгнути
вишморгувати
вишневий
вишник 1
вишник 2
вишнина
вишничок
вишнівка
вишній
вишня 1
вишня 2
вишнябати
вишняк
вишонка
вишпиговувати
вишпувати
вишпурити
виштапувати
виштатуватися
виштирити
виштрикнути
виштурити
виштуркати
вишукати
вишукувати
вищати 1
вищати 2
вище
вищебетати
вищедрувати
вищезати
вищезнути
вищербити
вищербитися
вищий
вищик
вищикнути
вищипати
вищипувати
вищирити
вищиряти
вищість
вияв
виява
виявити
виявлювати
виявляти
виявлятися
виязичити
виярок
вияснення
вияснити
виясняти
вияснятися
віблєк
віблий
віват
вівериця
вівсик
вівсина
вівсище
вівсюг
вівсюга
вівсюгуватий
вівсяний
вівсяник
вівсяниця
вівсянка
вівтарик
вівтарний
вівтарь
вівторок
вівця
вівчаренко
вівчарик
вівчарити
вівчариха
вівчарівна
вівчарський
вівчарувати
вівчарь
вівчий
вігран
від
віда
відав
відай
відання
відати
Гайдамацтво, -ва, с. Гайдамачество. Cм. гайдамака. Левиц. І. 535.
Гаремний, -а, -е. Гаремный. Гаремна неволя. К. ПС. 46.
Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність. Ном. № 1363.
Зновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. знови́ти, -влю́, -виш, гл. Возобновлять, возобновить. Левч. 14.
Потелепати, -паю, -єш, гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Гн. І. 36. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна. Гн. І. 208.
Приварювати, -рюю, -єш, сов. в. привари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Треба приварити каші, бо мало. 2) О желѣзѣ: наваривать, наварить, приварить.
Прогрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. прогребти, -бу, -бе́ш, гл. Прогребать, прогресть, прочистить. Прогріб присок в огнищі. Грин. II. 183. Чорний ворон.... кіхтями-ніхтями прогрібає. Мил. М. 38.
Спорожнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спорожнитися, -жнюся, -нишся, гл. 1) Опорожняться, опорожниться. Торба спорожнилась. Рудч. Ск. II. 156. 2) Разрѣшиться отъ бремени. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити. Н. Вол. у.
Сучасник, -ка, м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429.
Телєчер, -ра, м. = телятник 1. Шух. І. 190,
Нас спонсорують: