Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільго

Вільго нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі. Вх. Лем. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬГО"
Бовкунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бовкун. 2) Привѣска у серьги.
Доси́пка, -ки, ж. Досыпка. Ум. доси́понька.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Косоритися, -рюся, -ришся, гл. Заявлять претензіи; дерзкимъ быть съ кѣмъ либо. Вх. Зн. Желех.
Латиш, -ша, м. Большая заплата? Латка на латці, — та й латиш. Ном. № 11143.
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).
Примхати, -хаю, -єш, гл. Прихотничать, капризничать. Почне він примхати. МВ. ІІ. 108.
Розбійників, -кова, -ве Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син. Чуб.
Роспросторюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспросто́ритися, -рюся, -ришся, гл. Распространяться, распространиться, распростираться, распростереться. Окрилось поле холодками і роспросторилися віти К. Псал. 184. Роспросторимося, брате, від моря до моря. К. Дз. 122.
Хохуль и хохуля, -лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata. Вх. Пч. II. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬГО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.