Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винаходити
винаходитися
винен
винести
винизати
виникання
виникати 1
виникати 2
виникнути
винити
винитися
винишпорити
винищити
винищувати
винівка
виніженочка
винний I
винний II
винник
винниківна
винникувати
винницький
винниця
винниченко
винничка
винничок
виннюха
винняти
вино
виноват
виновате
винователь
виноватець
виноватий
виноватити
виноватниця
виновацтво
виновий 1
виновий 2
виноград
виноградовий
виноградочок
винозор
виноколо
виносити 1
виносити 2
виноситися
винотока
винохід
виношати
виношувати
виношуватися
винувати
винуватися
винужати
винурятися
виньмати
винюхати
винюхувати
винянчити
винянчитися
виняти
винятковий
виняток
виорати
виорювати
виорюватися
випадати
випадковий
випадок
випалити
випалювання
випалювати
випаляти
випарити
випаровувати
випарубок
випарювати
випарюватися
випас
випасати
випаскудити
випаскудитися
випасти
випасувати
випатрати
випахатися
випекти
випелешити
випереджати
виперти
випестити
випестувати
випечатати
випивати
випилювати
випиляти
випинати
випинатися
випис
виписати
виписувати
виписуватися
випит
випитати
випити
випиток
випитування
випитувати
випитуватися
випихати
випихач
випідпідьомкатися
випікання
випікати
випікатися
випірати
випіратися
випірнути
виплавати
Вискіпати, -паю, -єш, гл. 1) Выковыривать. 2) Отыскать, найти. От я собі вискіпаю чоловіка. Г. Барв. 397.
Гамазій, -зію, м. и гамазія, -зії, ж. = гамазея. Оттой хліб, що в гамазії, добрі люде розібрали. Кв. П. І. 145.
Змеж, змежи, пред. = зміж.
Їжик, -ка, м. = їжак. Чуб. II. 367.
Перевивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перевити, -в'ю́, -єш, гл. 1) Перевивать, перевить. Вінок плете з червоного та з білого маку, зеленим барвінком перевиває. МВ. І. 142. Червоною стьожечкою коса перевита. Рудч. Чп. 186. 2) Передѣлывать, передѣлать свитое или перевитое. Чи хороше віллечко ми тобі ізвили? як не хороше, — ми перев'єм, ми тобі кращеє ізо'в'єм. МУЕ. III. 102.
Скотячий, -а, -е. Скотскій. Скотячий гній. Херс.
Скубень, -бня, м. = скубка 1? Навіджена синиця щигля покидає, бо боїться його скубня, що добре кусав. Чуб. V. 1124.
Хурбет, -та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. О. 1862. І. 73. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись? О. 1862. VIII. 9.
Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця. Грин. ІІІ. 654.
Шавлія, -лії, ж. Раст. Шалфей, Salvia officinalis. Ном. № 14137. Посію я шавлію рано у неділю. Черк. у. Ум. шавлієчка.
Нас спонсорують: