Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винаходити
винаходитися
винен
винести
винизати
виникання
виникати 1
виникати 2
виникнути
винити
винитися
винишпорити
винищити
винищувати
винівка
виніженочка
винний I
винний II
винник
винниківна
винникувати
винницький
винниця
винниченко
винничка
винничок
виннюха
винняти
вино
виноват
виновате
винователь
виноватець
виноватий
виноватити
виноватниця
виновацтво
виновий 1
виновий 2
виноград
виноградовий
виноградочок
винозор
виноколо
виносити 1
виносити 2
виноситися
винотока
винохід
виношати
виношувати
виношуватися
винувати
винуватися
винужати
винурятися
виньмати
винюхати
винюхувати
винянчити
винянчитися
виняти
винятковий
виняток
виорати
виорювати
виорюватися
випадати
випадковий
випадок
випалити
випалювання
випалювати
випаляти
випарити
випаровувати
випарубок
випарювати
випарюватися
випас
випасати
випаскудити
випаскудитися
випасти
випасувати
випатрати
випахатися
випекти
випелешити
випереджати
виперти
випестити
випестувати
випечатати
випивати
випилювати
випиляти
випинати
випинатися
випис
виписати
виписувати
виписуватися
випит
випитати
випити
випиток
випитування
випитувати
випитуватися
випихати
випихач
випідпідьомкатися
випікання
випікати
випікатися
випірати
випіратися
випірнути
виплавати
Випитати, -ся. Cм. випитувати, -ся.
Виплюндрувати, -рую, -єш, гл. = випліндрувати. А що він садка виплюндрував! то і Боже! Лебед. у.
Датува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Датировать.
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. Загорѣть. Засмаг так. Г. Барв. 209.
Кландати, -даю, -єш, гл. Упрашивать. Вхопив гроші у його з рук та й заховав. Давай вони його кландать, щоб оддав. Новомоск. у.
Мику́литися, -люся, -лишся, гл. Мяться; вилять; хитрить. Усі бояться, микуляться, — чи йти, чи ні? Г. Барв. 427. Ич бісова коняка! шоб же рівно йти по дорозі, — ні, вона микулиться туди та сюди та й край! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Му́скати, -каю, -єш, гл. Приглаживать. Гол. Од. 73.
Розгублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розгубитися, -блюся, -бишся, гл. Растеривать, растерять вещи, растеряться. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6621. А я на їх задививсь та з волами розгубивсь. Мил. 100.
Хропак, -ка, м. Крѣпкій сонъ съ храпѣніемъ. Дав хропака аж геть-геть до вечора. Ач якого хропака затинає! Харьк.
Чорноголовець, -вця, м. = чорнобривець 4. Вас. 162. Чоботи добрі, чорноголовці. Мир. ХРВ. 343.
Нас спонсорують: