Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винаходити
винаходитися
винен
винести
винизати
виникання
виникати 1
виникати 2
виникнути
винити
винитися
винишпорити
винищити
винищувати
винівка
виніженочка
винний I
винний II
винник
винниківна
винникувати
винницький
винниця
винниченко
винничка
винничок
виннюха
винняти
вино
виноват
виновате
винователь
виноватець
виноватий
виноватити
виноватниця
виновацтво
виновий 1
виновий 2
виноград
виноградовий
виноградочок
винозор
виноколо
виносити 1
виносити 2
виноситися
винотока
винохід
виношати
виношувати
виношуватися
винувати
винуватися
винужати
винурятися
виньмати
винюхати
винюхувати
винянчити
винянчитися
виняти
винятковий
виняток
виорати
виорювати
виорюватися
випадати
випадковий
випадок
випалити
випалювання
випалювати
випаляти
випарити
випаровувати
випарубок
випарювати
випарюватися
випас
випасати
випаскудити
випаскудитися
випасти
випасувати
випатрати
випахатися
випекти
випелешити
випереджати
виперти
випестити
випестувати
випечатати
випивати
випилювати
випиляти
випинати
випинатися
випис
виписати
виписувати
виписуватися
випит
випитати
випити
випиток
випитування
випитувати
випитуватися
випихати
випихач
випідпідьомкатися
випікання
випікати
випікатися
випірати
випіратися
випірнути
виплавати
Буркуночок, -чка, буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Кам'янистий, -а, -е. = каменистий. Як ішов ти, Боже, з нами кам'янистими степами. К. Псалт. 150. Там гори... кам'янисті. Грин. III. 482.
Миша́к, -ка, м. 1) Лошадь сѣрой масти. 2) Трава тимофеевка. Борз. у. 3) мн. Мышиный пометъ. 4) Род. п. — ку́. Мышьякъ. Котл. Ен. III. 48. Ум. мишачо́к.
Ольшина, -ни, ж. = вільшина. Дівчина з ольшини виходить. Чуб. V. 347.
Пасаман, -ну, м. Тесьма для обшивки одежды, напр. бекеши. Гол. Од. 17.
Поввозити, -жу, -зиш, гл. Ввезти (многихъ, многое).
Рубай, -бая, м. Дровосѣкъ. Віддайте гроші рубаєві. Харьк.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц.
Стоголовий, -а, -е. Стоглавый. К. Бай. 141. От меч тобі на гидру стоголову. К. ЦН. 272.
Химера, -ри, ж. Употребл. преимущ. во мн. ч. Фантастическія выдумки; причуды. Чи довго ще сплітатимеш химери, і голос твій бурхатиме, як вітер. К. Іов. 48. химери гнути. Показывать причуды. химери гонити. Говорить вздоръ. Дівча божевільне химери ганяє. К. Досв. 77. Се він перепився, та сп'яну химери погнав. Кв.
Нас спонсорують: