Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірменка

Вірменка, -ки, ж. 1) Армянка, 2) Вірменки. Родъ вышивокъ. Kolb. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРМЕНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРМЕНКА"
Безталанний, -а, -е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Шевч. Мої безталанні діточки. Стор. І. 20. Коли мене уродила безталанна мати. Чуб. V. 186.
Діву́ха, -хи, ж. = Дівуля. Купила Олена сережечки зелені: як уділа у вуха — славна була дівуха.
Кушнирня и кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви. К. ПС. 111.
Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Нама́їтися, -ма́юся, -єшся, гл. Украситься (зеленью). Волілам ся намаїти шов рутов зеленов, ніж мі мали світ в'язати тов бідов мерзенов. Гол. II. 784.
Підшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підшити, -шию, -єш, гл. Подшивать, подшить.
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры. Чуб. VI. 205.
Прихання, -ня, с. Фырканіе. К. (Желех).
Пруточок, -чка, м. Ум. отъ прут.
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. ІІ. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРМЕНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.