Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Боюн, -на, м. Трусъ. К. ПС. 66.
Випручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. випручатися, -чаюся, -єшся, гл. Освобождаться, освободиться, вырываться, вырваться (изъ рукъ, лапъ кого-либо). Випручавсь од того чорта, що мене ніс. Стор. МПр. 48.
Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). Ном. № 13871. А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. Чуб. V. 804. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Левиц. Пов. 81. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала. Мет. 312.
За́силка I, -ки, ж. Пища, что-либо подкрѣпляющее силы — пища или напитокъ. Желех.
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Кипучий, -а, -е. Кипучій. Нащо мені жити на світі! крикнув Карпо і скочив у білу кипучу хвилю. Левиц. Пов. 352.
Начерпнути, -пну, -не́ш
Обкакати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Замарать, опачкать испражненіями.
Срач, -ча, м. Ретирадъ, нужникъ, отхожее мѣсто. Макс. (1849) 69.
Чудотворний, -а, -е. = чудовний 1. Ой Спасе наш Межигорський, чудотворний Спасе. Шевч. 256.
Нас спонсорують: