Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віковий

Віковий, -а, -е. Старый, удрученный лѣтами. Не вмірає віковий, тільки часовий. Ном. № 7262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОВИЙ"
Гребі́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ гребню, гребеночный. 2) Гребі́нне полотно́. Самое толстое полотно. Подольск. г. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ воловина. Вх. Зн. 5. Полотно = Дванадцятка. МУЕ. ІІІ. 19.
Дуяви́ця, -ці, ж. = завірюха. Вх. Лем. 412.
Кальність, -ности, ж. Грязь, нечистота.
Лахта, -ти, ж. Небольшой заливъ. Лахута, ти, ж. = лахманка. Вх. Зн. 31.
Лободя́ний, -а, -е. Изъ лободи. Желех. Листя лободяне.
Пискнява, -ви, ж. Пискъ, пискотня. Оце пацюки підняли пискняву. Борз. у.  
Поріччя, -чя, с. Прирѣчная мѣстность. Сумск. у.
Розцокотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розсокотатися.
Роскашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.