Бурлакувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Быть бобылемъ, батракомъ, бродяжничать.
2) Вести холостую жизнь. Та йди додому хазяйнуй із жінкою, а я вже буду бурлакувать.
Відболіти, -лю, -лиш, гл.
1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же. бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить.
2) Переболѣть.
3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс.
Пам'ятати, -та́ю, -єш, гл. Помнить. То дався мені гетьман Хмельницький гаразд добре знати, буду його вовік пам'ятати. Хто в пір'я поростає, хай на бідного пам'ятає.
Плідний, -а, -е. = плідливий. Плідна вівця.
Позбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Сбиться, спутаться (о волосахъ). А як пішла до свекрухи, то й набралась муки: позбивались мої кудрі в горох'яні струки.
Пообквітчувати, -чую, -єш, гл. Украсить цвѣтами (многихъ, многое).
Попільнуха, -хи, ж.
1) = попелюха 2. Cм. попільниця.
2) Гашеная известь.
Прокачатися, -ча́юся, -єшся, гл. Проваляться. Всю ніч прокачалася і таки не заснула. Два тиждні хвора прокачалася.
Стигнути, -гну, -неш, гл.
1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне.
2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне.
3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Угам, -му, м. = угав. Після смерти встають і ходять на свій двір, угаму не дають живим.
