Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вікодавній

Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОДАВНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІКОДАВНІЙ"
Гардаджій, -джія., м. Мастеръ, устраивающій гард 3. МУЕ. I. 43, 36.
Конферя, -рі, ж. Картофель. Вх. Уг. 246.
Лахманярка, -ки, ж. Тряпичница. Желех.
Лиса́ня -ні, ж. Голая гора. Желех.
Осікнути, -ну́, -не́ш, гл. Усѣчь, отсѣчь. То так мене смерть ізраднула, як косою осікнула. КС. 1883. Н. 468.
Пограбнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть. Пограбнуть иноді руки на річці. Руки на дощі та на холоді пограбли. Рк. Левиц.
Пращикувати, -ку́ю, -єш, гл. = пащекувати. Лебед. у.
Роскуйовдитися, -джуся, -дишся, гл. = роскудлатися.
Свитка, -ки, ж. Ум. отъ свита.
Торохкати, -каю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. Ми над громом стоїмо. Унизу огнем він грає і торохкає-грімить. К. Дз. 237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІКОДАВНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.