вікодавній

Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.

Випадкові слова

Люшня́, -ні́, ж. = лушня. А оглянься, — люшню згубиш. Полт. Ум. люшенька.

повністю...

Машкара́, -ри́, ж. 1) Маска. Канев. и Каменец. уу. Мил. 61. А в нас є машкара. Левиц. І. Хто ж його обікрав? — Бог його знає. Якісь, каже, замурдовані люде. Понадівали машкари, пов'язали гаразденько всіх, та й забрали що знайшли. Мир. ХРВ. 214. 2) Харя, рожа, уродина. Бо ти того любиш, що красний із тварі; почкай, може достанеш страшную машкару. Чуб. V. 253.

повністю...

Переп'ясти. Cм. перепинати.

повністю...