Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в
ваба
вабець
вабик
вабило
вабити
вабитися
вабіння
вабкий
вабко
вабливий
вабливо
вабний
вабно
вава
вава-вурр!
вавка
вавкання
вавкати
вавонька
вавочка
вавцір
вавчар
вага
вагани
ваганиці
ваганки
вагатися
вагівниця
вагітна
вагове
ваговий
вагом
вагон
вагоніти
вагота
ваготіння
ваготіти
вагуватися
ваґаш
вада
ваджуватися
вадити
вадитися
вадкий
вадко
вадливий
вадливо
важак
важель
важений
важенний
важення
важенький
важенько
важити
важитися
важіння
важка
важкеленний
важкенький
важкенько
важки
важкий
важко
важливий
важливо
важний
важниця 1
важниця 2
важність
важно
важнющий
важня
важок
важучий
важчати
вайда
вайкати
вайкіт
вайло 1
вайло 2
вайлом
вайлуватий
вайлюка
вак
вакан
ваканець
ваканцьовий
вакарка
вакарь
вакаціюватися
вакація
вакелія
вакернипа
вакиристий
вакса
ваксовий
ваксувати
вакувати
вал
валасання
валасатися
валах
валахан
валашайник
валашал
валашання
валашати
валашний
валашок
валежний
валець
валєнки
валиво
валивочко
валило
валина
валити
валитися
Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).
Відокромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відокромитися, -млюся, -мишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. По весіллю брат відокремився від нас. Федьк.
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Менту́з, -за, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
Розмишлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розмислитися, -люся, -лишся, гл. Предаваться, предаться размышленію, размыслить. Не сиди, Марусю, розмишляйся. Мет. 159.
Спалий, -а, -е. Унаслѣдованный. Но батькові спалий. (Лобод ).
Улітати, -таю, -єш, сов. в. улетіти, -чу, -тиш, гл. Влетать, влетѣть.
Шарляк, -ка, м. Столярная замазка для замазыванія щелей въ деревѣ. Гайс. у.
Нас спонсорують: