Батькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..».
2) Быть отцемъ. Быть посаженнымъ отцемъ.
3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати...
Бешиха, -хи, ж. Болѣзнь: рожа, рожистое воспаленіе. Ув. бешишище.
Камза, -зи, ж. = кабза. Мужикъ, не зная, что въ постолахъ папоротникъ, согласился продать ихъ за цѣлую камзу денегъ. Мабуть не мала й камза перепала? — питає хтось. — Та Суде з нас, — одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені.
Колосина, -ни, ж. и колосі́ння, -ня, с. Оторванные отъ стеблей колосья, колосья послѣ молотьбы.
Лю́блин, -на, м. 1) Названіе города. 2) Названіе хороводной игры.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Пообтріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Отряхнуться (во множествѣ).
Росковувати, -вую, -єш, сов. в. роскува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. Расковывать, расковать. Ївга не дала нікому росковувати Левка, сама зняла залізо. З кайданів мушу розум роскувати.
Спорохнавіти, спорохнявіти, -вію, -єш, гл. Сгнить, превратиться въ пыль, въ труху (напр. о деревѣ). Спорохнавіла груша.
Ступиця, -ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей.