Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висиджувати
висиджуватися
висилати
висилити
висиляти
висилятися
висинатися
висинити
висиновити
висинювати
висиня
висип
висипати
висипатися
висипка
висипляти
висиплятися
висисати
висити
висихання
висихати
висівати
висівки
висівчаний
висікака
висіканка
висікати
висікатися
висіль
висіпатися
висіти
висіяти
вискакувати
вискалити
вискаляти
вискалятися
висквирятися
вискирити
вискиряти
вискирятися
вискіпати
вискіпатися
вискічка
вискотня
вискоцень
вискочити
вискребти
вискрипувати
вискрібати
вискрібки
вискромаджувати
вискубати
виславляти
вислати
вислебезувати
вислизнути
вислий
вислід
висліджування
висліджувати
висліпати
висліпити
вислобонити
вислобонитися
висловити
висловлювати
висловлюватися
висловляти
висловок
вислозадий
вислуга
вислуговуватися
вислуженина
вислуженька
вислужити
вислужний
вислужувати
вислужуватися
вислухання
вислухати
вислухач
вислухувати
вислюга
висмажити
висмажувати
висмажуватися
висмалити
висмалювати
висмердітися
висмик
висмикати
висмикатися
висмичок
висмівати
висміватися
висмоктати
висмоктувати
висмолити
висмолювати
виснажити
виснажувати
виснажуватися
виснитися
виснувати
виснути
висок
високий
високість
високо
високодумний
високодумно
високодумство
високоповажний
високорогий
високославний
високостанний
високочолий
високошановний
висолопити
висолоплювати
Баршановий, -а, -е. = Оксамитовий. Вх. Лем. 390. змия баршанова. Гадюка обыкновенная, Pelias berus. Вх. Лем. 390.
Виспінути, -спіну, -неш, гл. = ви́спіти 2. Кажу йому: не виспінеш туди. Так ні, таки пробі: виспіну ще! та й сидить, базікає, — ну й загаявся. Новомоск. у.
Гадання, -ня, с. Размышленіе, помыслы, думаніе.
Місте́ць и пр. = мистець и пр.
Неробітник, -ка, м. Не работникъ. Сьогодня св. Івана неробітника.
Нишкнути, -кну, -неш, гл. Молчать.
Потруїти, -трую, -їш, гл. Отравить (многихъ).
Рибонька, рибочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ риба. 2) Ласкательное имя къ женщинамъ. Серденько, рибонько, дорогий кришталю. Чуб. V. 891. Стала коло матусі і стоїть, не дише, моя рибочка. МВ. 1. 70.
Уповзати, -заю, -єш, сов. в. уповзти, -зу, -зеш, гл. Вползать, вползти.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
Нас спонсорують: