Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водозбір
водомий
водомороз
водонька
водопій
водопійло
водопійча
водопілля
водорий
водорщаний
водорщі
водосвяття
водоспад
водотеча
водотока
водотяг
водохрестний
водохреще
водявий
водяна
водяний
водяник
водянка
водянчик
воєвода
воєводство
воєводський
вожай
воживо
возарня
воздібний
воздобний
воздух
воздуховий
воздухоплав
воздухоплавець
воздушний
воздушок
воздяно
возик
возирка
возити
возитися
возичок
возій
возільник
возлісся
возлобок
возлоб'я
возний
возниця
возове
возовий
возовик
возовиця
возовня
возок
возоробня
возростивши
возрости-літ
возярка
воїн
воїнство
вой
войдування
войдувати
войдуватися
война
войний
войовитий
войовник
войовниця
войовничий
войтуватися
воко
воларити
воларь
воластий
волати
волеваха
воленька
волик
волинка
волинський
волинь
волиняк
волити
воличок
волів язик
волівня
волісь
воліти
волічка
волічковий
воло
воловарь
воловий
воловик
воловина
воловід
воловник
воловня
воловодик
воловодити
воловодитися
воловодня
волога
вологість
вологнути
волод
володарство
володарський
володарь
володарька
володати
володити
володіння
володіти
воложати
воложити
Бруснина, -ни, ж. = брусленина. Вас. 161.
Гости́нонька, -ки, м. Ум. отъ гостина.
Дури́ло, -ла, м. 1) = дурень. Харьк. г. 2) Раст. Angelica archangelica.
Затерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О поющемъ соловьѣ: дробью разсыпаться. (Соловейко) защебече, затерчить. Кв. I. 29.
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Роспужати, -жа́ю, -єш, гл. = роспудити. Да й він мені не звертав, вірні коні роспужав. Чуб. V. 741.
Скидча, -чати, с. Ягненокъ недоносокъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Спустошалий, -а, -е. = спустошений. Руїни панських замків, спустошалії костьоли. К. (О. 1861. II. 233).
Шваха, -хи, ж. = швачка. Да казали — Маруся не пряха, її матінка не шваха. Рк. Макс.
Нас спонсорують: