Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водозбір
водомий
водомороз
водонька
водопій
водопійло
водопійча
водопілля
водорий
водорщаний
водорщі
водосвяття
водоспад
водотеча
водотока
водотяг
водохрестний
водохреще
водявий
водяна
водяний
водяник
водянка
водянчик
воєвода
воєводство
воєводський
вожай
воживо
возарня
воздібний
воздобний
воздух
воздуховий
воздухоплав
воздухоплавець
воздушний
воздушок
воздяно
возик
возирка
возити
возитися
возичок
возій
возільник
возлісся
возлобок
возлоб'я
возний
возниця
возове
возовий
возовик
возовиця
возовня
возок
возоробня
возростивши
возрости-літ
возярка
воїн
воїнство
вой
войдування
войдувати
войдуватися
война
войний
войовитий
войовник
войовниця
войовничий
войтуватися
воко
воларити
воларь
воластий
волати
волеваха
воленька
волик
волинка
волинський
волинь
волиняк
волити
воличок
волів язик
волівня
волісь
воліти
волічка
волічковий
воло
воловарь
воловий
воловик
воловина
воловід
воловник
воловня
воловодик
воловодити
воловодитися
воловодня
волога
вологість
вологнути
волод
володарство
володарський
володарь
володарька
володати
володити
володіння
володіти
воложати
воложити
Галаджійка, -ки, ж. Небольшой плужокъ съ прямой градилью, безъ колісні. Одесс. у.
Господа́ричок, -чка, м. Ум. отъ господарь.
Дрі́па, -пи, ж. = задріпа? Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа. Ном. № 8499.
За́гортка, -ки, ж. = загортина. Угор. Вх. Зн. 18.
Кардований, -а, -е. = кордований. Ой увидів би ти мої красні строї: кардовані чижми землицю точ'ят, ройова сукня тереми зміта'т. Гол. II. 81.
Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18.. Cм. кітлярка.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій. Федьк. III. 129.
Набасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Вдоволь наскакаться (о конѣ).
Поприносити, -шу, -сиш, гл. Принести (во множествѣ). Поприносили до його всіх недужих. Єв. Мр. І. 32.
Схудлий, -а, -е. Исхудалый. Бліде й схудле лице. Левиц. Пов. 88.
Нас спонсорують: