Звину́ти, -ну́, -неш, гл. = звити. Земля мов риза обветшав і небо як одежу звинеш.
Наре́чений, -а, -е. Нареченный. Робимо вкупі, молотимо і в гаях рубаємо з нареченим тестем. Вийди, мати, з хати, познавати дитяти: вчора було наречене, а тепер повінчане. наречена. Невѣста. наречений. Женихъ. А ось і моя наречена! сказав Сомко, обернувшись до Лесі.
Нахопити, -ся. Cм. нахопляти, -ся.
Перекисати, -са́ю, -єш, сов. в. перекиснути, -ну, -неш, гл.
1) Перекисать, перекиснуть. Тісто перекисне.
2) Перемокать, перемокнуть, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне.
Повеселити, -лю́, -лиш, гл. Порадовать. Не повеселила ти нас, живучи з своїм Василем.
Поділля I, -ля, с. Часть, доставшаяся въ надѣлъ.
Позахолоджувати, -джую, -єш, гл. Застудить (во множествѣ).
Розноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. рознестися, -суся, -сешся, гл. Разноситься, разнестись, разлетѣться. Піра по лугах рознеслося.
Сторожність, -ности, ж. Стороженье, карауленье. Посадимо ми, братця, (на вози) по семи молодців, а по восьмому поганялчику, по дев'ятому кашоварничку, а по десятому для сторожности.
Хімлушка, -ки, ж. ? Ум. хімлушечка. Захімлили хімлушечку, як у полі душечку. Сьому-тому хімлушечка, а Юрасю як душечка.