Ді́цький, -а, -е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу.
Доле́жувати, -жую, -єш, сов. в. доле́жати, -жу, -жиш, гл. Долеживать, долежать. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять.
Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула.
Левеня, -ня́ти, с. Львенокъ. І левенят розгублює левиця. Ум. левенятко.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль.
Огороджувати, -джую, -єш, сов. в. огородити, -джу, -диш, гл. = обгороджувати, обгородити. Огородив двір щирим залізом, зробив ворітця з щирого злітця.
Поперепивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перепити, но во множествѣ.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Хода, -ди, ж.
1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Ішов він.... тихою ходою. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою.
2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Гарна у коня хода.
Цілосвітній, -я, -є. Всему свѣту извѣстный. Цілосвітня брехуха.