Визути, -зую, -єш, гл. Раззуть. Зараз го визує, красно му постелить.
Келех и келіх, -ха, м. 1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
Кита, -ти, ж. 1) = ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. (Но Cм. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Cм. китюх. 3) = китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає.
Кура 2, -ри, ж. Курица. На Юра сховається в житі кура. Жура кудкудаче. Моя кура жовто-бура, ще й чубок, і на правій ніженьці мотузок. Кури сокочуть, у міх не хочуть. Усі кури на сідалі.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога.
Нарабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Награбить.
Пасовище, -ща, с. Пастбище. Козаки бідкаються пасовищами. Це наше пасовище, — нехай воли пасуться.
Повиправляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Выправить, исправить (во множествѣ).
2) Оправдать (многихъ).
3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв.
4) Отправить (во множествѣ).
Сібірка, -ки, ж.
1) Коротенькая шубка, обшитая мѣхомъ. Почкай, доню, до вівтірка, буде шуба і сібірка.
2) Кутузка.
3) Сибирская язва.
Штрихонути, -ну, -неш, гл. = штриконути. Як штрихоне її, — так і наштрикнув.
