Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війка

Війка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вія. Вх. Пч. I. 14. 2) = віячка. Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙКА"
Буша, -ші, ж. Цилиндрическій сосудъ для соленія рыбы. Черном.
Вісник, -ка, м. У столяровъ, бочаровъ: скобель. Желех.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы. Стор. МПр. 55.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Мильо́н, -на, м. = милін. Н. Вол. у.
Ошурка, -ки, ж. Металлическіе опилки.
Підбільшувати, -шую, -єш, сов. в. підбільшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать, увеличить.
Позначати, -ча́ю, -єш, сов. в. позначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Обозначать, обозначить; намѣчать, намѣтить. Маркев. 121. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V. 796.
Шкап'є, -п'я, с. = шкапина 1. Шух. І. 26, 84.
Щербан, -на, м. 1) = щербань. 2) Раст.: а) Cirsium rivulare. Вх. Пч. II. 30. Тоже: щербан великий. Вх. Пч. II. 30. б)мали́й = щербанець. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.