Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війка

Війка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вія. Вх. Пч. I. 14. 2) = віячка. Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙКА"
Бойський, -а, -е. = бойківський. Желех.
Віджинатися, -наюся, -єшся, гл. О жнецѣ: работая, обгонять остальныхъ жнецовъ. Оджинатись од женців.
Дрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Мельчать.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Ільм'якCм. ільмак.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Н. п.
Маці́ненький, мацінький, маціпкий, маціцький, -а, -е. Крошечный. Желех. Вх. Лем. 434.
Переспіти Cм. ii. переспівати.
Поденок, -нка, м. 1) Потолокъ въ конюшнѣ. Вх. Лем. 451. 2) мн. поде́нки. Подонки, остатки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці. Лебед. у.
Помолодитися, -джуся, -дишся, гл. Покрыться тонкими бѣлыми облачками (о небѣ). Помолодилося небо. Вх. Зн. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.