Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виднівка
виднісінький
виднісінько
видніти
видно
виднота
видобрити
видовбати
видовбувати
видовжити
видовжувати
видовище
видоїти
видок
видолати
видолинок
видоліти
видоптати
видох(ну)ти
видочок
видоювати
видра
видрати
видратися
видристатися
видрібцем
видроокий
видрочитися
видрукувати
видрюкувати
видряпати
видряпувати
видряпуватися
видудлити
видужати
видужувати
видумати
видумка
видумувати
видупкати
видурити
видурювати
видути
видушити
видушувати
видхлий
видюк
видюх
видючий
видющий
виєднати
виємно
вижаліти
вижати
вижати I
вижати II
вижахати
виживати
виживатися
вижидати
вижимати
вижин
вижинати
вижирувати
вижити
вижленя
вижлиця
вижлоктати
вижлуктати
вижовтити
вижуритися
виз
визадкувати
визаконити
византієць
византійство
византійський
византія
визбірати
визбірки
визвати
визвіл
визвіритися
визволений
визволення
визволити
визволка
визволяти
визволятися
визганяти
виздих
виздихати
визеленити
визивання
визивати
визиватися
визивка
визирати
визиратися
визиркати
визирцем
визичати
визівнути
визімувати
визімуватися
визір I
визір II
визірнитися
визнавати
визнаватися
визнання
визнати
визнаття
визначати
визначатися
визначити
визначувати
визол
визолити
визолитися
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ. Желех.
Гукарня, -ні, ж. = Пугач. Bubo maximus. Вх. Лем. 406.
Досто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. досто́яти, -то́ю, -їш, гл. 1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. МВ. І. 102. 2) Дозрѣвать, дозрѣть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти. Грин. ІІІ. 122.
Макогі́н, -го́ну, м. 1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. Лисий як макогін. Ном. № 8661. макогін облизати. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и гарбуза вхопити. О. 1862. Русин. весілля. IV. 1. 2) Пестъ толчеи для зерна или сукна. Шух. І. 104, 113. 3) У мосяжник'овъ: а) при инкрустаціи: родъ деревянной колотушки для вбиванія въ дерево металлическихъ украшеній. Шух. І. 278; б) при выдѣлкѣ глиняныхъ формъ для отливки мѣдныхъ вещей: родъ колотушки, втискивающей модели въ глину для полученія формы. Шух. I. 281, 283.
Обтинати, -на́ю, -єш, сов. в. обтя́ти, обітну, -неш, гл. Обрѣзывать, обрѣзать, обсѣкать, обсѣчь. Обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали. Стор. МПр. 70. Мечами гілля обтинали. Не їдному молодцеві кучерики обтяла. Чуб. V. 1000.
Оріх, -ха, м. 1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Соловійко на орісі, зозуленька на калині. Грин. III. 178. 2) мн.болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. орішок, орішенько. Чуб. V. 11.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Прихильно нар. Благосклонно.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка. Сим. 210.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242.
Нас спонсорують: