Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виднівка
виднісінький
виднісінько
видніти
видно
виднота
видобрити
видовбати
видовбувати
видовжити
видовжувати
видовище
видоїти
видок
видолати
видолинок
видоліти
видоптати
видох(ну)ти
видочок
видоювати
видра
видрати
видратися
видристатися
видрібцем
видроокий
видрочитися
видрукувати
видрюкувати
видряпати
видряпувати
видряпуватися
видудлити
видужати
видужувати
видумати
видумка
видумувати
видупкати
видурити
видурювати
видути
видушити
видушувати
видхлий
видюк
видюх
видючий
видющий
виєднати
виємно
вижаліти
вижати
вижати I
вижати II
вижахати
виживати
виживатися
вижидати
вижимати
вижин
вижинати
вижирувати
вижити
вижленя
вижлиця
вижлоктати
вижлуктати
вижовтити
вижуритися
виз
визадкувати
визаконити
византієць
византійство
византійський
византія
визбірати
визбірки
визвати
визвіл
визвіритися
визволений
визволення
визволити
визволка
визволяти
визволятися
визганяти
виздих
виздихати
визеленити
визивання
визивати
визиватися
визивка
визирати
визиратися
визиркати
визирцем
визичати
визівнути
визімувати
визімуватися
визір I
визір II
визірнитися
визнавати
визнаватися
визнання
визнати
визнаття
визначати
визначатися
визначити
визначувати
визол
визолити
визолитися
Виважати, -жаю, -єш, гл. = виважувати. Довго пані виважила, поки зважилась. МВ. ІІ. 34.
Горща́, -ща́ти, с. Горшочекъ. Щоб я не ходила по селі з горщатком. Чуб. V. 1105. Скида́ти горща́. Ставить сухія банки. Ум. Горща́тко.
Гречи́ще, -ща, с. = Гречківка.
Ковадло, -ла, с. Наковальня. Вас. 148. Вліз між молот і ковадло. Ном. № 1817. Казав положити їх на ковадло і ну дути молотами. Чуб. І. 155.  
Коноплина, -ни, ж. Стебель конопли. Утопила мене мати як коноплину в воду. Грин. III. 329. Ум. конопли́нка, конопли́нонька, конопли́ночка. Ой у городі коноплиночка, на тій коноплинці... роса. Чуб. III. 394. Ой як же тій коноплиноньці у ставу вимокати. Грин. III. 330.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль. Грин. III. 379.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ. К. ЧР. 137.
Обмахувати, -хую, -єш, сов. в. обмахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обмахивать, обмахнуть, смахнуть.  
Реготливий, -а, -е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання. Мир. Пов. І. 137.
Тис, -су, м. Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138.
Нас спонсорують: