Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх.
Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Вони не так старі, як давні. В давній дуже жив він вік. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Зава́листо нар. Большіе сугробы снѣга, глубокій снѣгъ. Як у долині, то завалисто, а полем ні. Снігу не дуже завалисто.
Олжа, -жі, ж. Ложь.
Розляпувати, -пую, -єш, сов. в. розляпати, -паю, -єш, гл.
1) Разбрызгивать, разбрызгать, расплескать.
2) Разбалтывать, разболтать, разгласить.
Угол, угла, м. = вугол.
1) В своїй хаті і угли помагають.
2) Чи се тая удівонька, що на углі хата.
Шуги, шугу́ меж., которымъ прогоняютъ птицъ. Гой шугу з лугу, райськії пташки. Ой шуги в луги, райськії пташки.