Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виднівка
виднісінький
виднісінько
видніти
видно
виднота
видобрити
видовбати
видовбувати
видовжити
видовжувати
видовище
видоїти
видок
видолати
видолинок
видоліти
видоптати
видох(ну)ти
видочок
видоювати
видра
видрати
видратися
видристатися
видрібцем
видроокий
видрочитися
видрукувати
видрюкувати
видряпати
видряпувати
видряпуватися
видудлити
видужати
видужувати
видумати
видумка
видумувати
видупкати
видурити
видурювати
видути
видушити
видушувати
видхлий
видюк
видюх
видючий
видющий
виєднати
виємно
вижаліти
вижати
вижати I
вижати II
вижахати
виживати
виживатися
вижидати
вижимати
вижин
вижинати
вижирувати
вижити
вижленя
вижлиця
вижлоктати
вижлуктати
вижовтити
вижуритися
виз
визадкувати
визаконити
византієць
византійство
византійський
византія
визбірати
визбірки
визвати
визвіл
визвіритися
визволений
визволення
визволити
визволка
визволяти
визволятися
визганяти
виздих
виздихати
визеленити
визивання
визивати
визиватися
визивка
визирати
визиратися
визиркати
визирцем
визичати
визівнути
визімувати
визімуватися
визір I
визір II
визірнитися
визнавати
визнаватися
визнання
визнати
визнаття
визначати
визначатися
визначити
визначувати
визол
визолити
визолитися
Вилупати, -па́ю, -єш, гл. Выламывать. Мої двері вилупали. Гол. І. 153.
Гавкотня, -ні, ж. Сильный лай.
Курзю-Верзю. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Ном. № 13017. Курзю-верзю! Горох молочу! Ном. № 13018.
Кухарка, -ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Левиц. І. Ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину. Чуб. III. 403.
Лимаре́нко, -ка, м. Сынъ шорника. У перетику ходила по опеньки, лимаренка полюбила молоденька. Шевч. 540.
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. МВ. І. 74. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». КС. 1883. IV. 906. 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Прибувати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прибути, -буду, -деш, гл. 1) Прибывать, прибыть, пріѣзжать, пріѣхать. Прибудь, милий чорнобривий, з далекого краю. Ой рад би я прибувати, та далеко дуже. Мет. 84. 2) Прибывать, прибыть, увеличиваться, увеличиться. Понад берегами вода прибуває. Грин. III. 252. Прибуло дня на курячу п'ядь. Чуб. І. 245.
Сваволити, -лю, -лиш, гл. Своевольничать.
Совзениця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Зн. 65.
Файний, -а, -е. Красивый; хорошій. Дівка файна. Гол. IV. 444. Зобачив на високій горі дуже файну церкву. Гн. II. 48. (Мур) робив мій дядько, — муляр був файний. Грин. ІІ. 94., Ум. файненький, файнесенький. Собачка молоденька, файненька бігає. Грин. II. 74.