Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відюга

Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЮГА"
Ганетьба, -би, ж. Сильное порицаніе, поношеніе, стыдъ. Її тільки ганетьбою і можна придавити.
Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
Ли́шко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Повипихати, -ха́ю, -єш, гл. Вытолкать (многихъ). Повипихав усіх... з хати. Левиц. І. 535.
Пошкребти, -бу, -бе́ш, гл. = поскребти.
Прошак, -ка, м. Попрошайка; нищій. Шух. І. 33. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю. Брацл. у.
Розмахнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ розмахувати. Размахнуть.
Удовин, удовиний, -а, -е. Вдовій. Сова — вдовина голова. Ном. № 10719. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14. На п'ятій неділі вдовиний плуг вийде. Ном. № 10720.
Чернеччина, -ни, ж. = чернещина. Вх. Зн. 80.
Швайка, -ки, ж. 1) Толстое шило. Проміняв шило на швайку. Ном. № 10608. золота швайка мур пробиває. Деньгами все можно сдѣлать. Ном. № 1394. 2) Ковырялка для курительной трубки. Гол. Од. 66. 3) Шпиль, шпиць на зданіи. Поверх дзвонів баня, там шия, піддашок, швайка, яблуко і на яблуці хрест. Св. Л. 26. 4) Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 472. 5) Бѣлошвейка. Вона швайка, вчилась шити десь у городі, шив тепер по панах. Екатерин. у. 6) Рыба Aspius bipunctatus. Вх. Пч. IT. 18. Ум. шваєчка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.