Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

війце

Війце, -ця, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. (Новомоск. у.). От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. Чуб. VII. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЙЦЕ"
Бакша, -ші, ж. = баштан. Сама пійде бакшу полоти. Кв. Оцей дощик добрий на бакші. Богод. у.
Викупити, -ся. Cм. викупляти, -ся.
Виникання, -ня, с. Возникновеніе, появленіе; слѣдствіе.
Змигнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промелькнуть. Так от як блискавка мигне, так моя доля змигнулась. Г. Барв. 403. Съ отрицаніемъ: пройти незамѣтно (о времени). І час не змигнеться. Ном. № 7739. З хорошою нічку ночувати, то й ніченька не змигнеться. Чуб. V. 1021. З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться. Мет. 37. і час нам не змигнеться. Время летитъ. МВ. І. 30.
Обсушити, -ся. Cм. обсушувати, -ся.
Пальчак, -ка, м. Шестикъ. Вх. Зн. 46.
Порібля, -лі, ж. = поребрина. Хотин. у.
Тіпець, -пцю́, м. Раст. Festuca ovina L. Шейк.
Тутейший, -а, -е. = тутешній. Увесь тутейший люд. Стор. Ци ти, дівчино, з тутейшого краю? Шейк.
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2). Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЙЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.