Заклина́ння, -ня, с. Заклинаніе. Заклинане, як гадина укусить.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки.
Лолоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Клокотать при теченіи, шумѣть. Там так лолотить (вода), аж луна в уші б'є.
Наже́ртися Cм. нажиратися.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Утікачка, -ки, ж. Бѣглянка.
Ховати, -ваю, -єш, гл.
1) Прятать. Де тії гроші, що ти служив? де ти їх ховав? Що-дня він мед тягав та в берлозі ховав.
2) Беречь, хранить. А ви Україну ховайте. ховай боже! Сохрани Богъ.
3) Хоронить, погребать. Хведора Безрідного ховали, в семип'ядні пищалі гремали, у суремки жалібно вигравали. Ховав піп, ховав дяк і паламарище.
4) Выкармливать, воспитывать.
