Відживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відживити, -влю, -виш, гл. Оживлять, оживить. Те кохання, що його одживило, живу й муку йому собою завдало.
Волоситися, -шуся, -сишся, гл. Таскать другъ друга за волосы.
Димува́ти, -му́ю, -є́ш, гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. В руках його мушкет димує.
Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. 2) Способный чоловѣкъ.
Зала́ятися, -ла́юся, -єшся, гл. Побраниться. Я ні з ким не заведуся, ні залаюся.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться.
Мерзене́нький, -а, -е. Плохой, гадкій. Мерзененька дорога.
Піддирання, -ня, с.
1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу.
2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.
Пропудити, -джу, -диш, гл. Прогнать. Вітер дощ пропудить.
Роскіл, -колу, м. Узкій проходь для овецъ въ загородку, называемую аге́л (Cм.).
