Винужати, -жаю, -єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите.
Відлупити, -ся. Cм. відлуплювати, -ся.
Духопе́л, -лу, м. Употр. въ выраженіи: духопе́лу дава́ти, да́ти. Бить, поколотить. Такого духопелу дам. Як почала давати йому духопелу, то він уже й не встав: поперебивала руки й ноги. У Мирнаго Ум. духопелик въ знач. ударъ рукой.
Завда́ток, -тку, м. Задатокъ. Добре слово стоїть за завдаток. Я трохи дам завдатку, а там зароблю в кого майструючи та й оплачусь.
Ми мѣст. Мы.
Обробити, -ся. Cм. обробляти, -ся.
Обценьки, -ків, м. мн. Родъ клещей, щипцы (для вытаскиванія гвоздей и т. п. но не для держанія кующагося металла).
Повиздихати, -хаємо, -єте, гл. Передохнуть. Воли да корови — все повиздихає. Певно, всі собаки в рові повиздихали.
Приспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. приспори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, умножить. Бог приспоряє і ранньою і пізньою росою. Став їм Господь видимо помогати, а й в полі і в домі всю худобу приспоряти.
Продрухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Подол. г. За такою роботою продрухався, глянув по боках.
