Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Дзюб I, -ба, м. Клювъ. Ум. Дзю́бик, дзюбо́к.
Затарасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Увязнуть въ грязи. Оттут їхала пані у кареті та як затарасувалась у багні, то насилочку двома парами волів витягли.
Нара́лити, -лю, -лиш, м. Напахать ралом.
Перелітувати I, -тую, -єш, гл. = перелітати.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити.
Схоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. схопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Схватываться, схватиться, вскакивать, вскочить, быстро подняться. Еней з просоння як схопився. І разом схопились та до воріт. Схопилась та й побігла шляхом, а вже вечоріло й роса пала. 2) Вскакивать, вскочить на что. На коника схопився. 3) Подниматься, подняться. Схопилась велика вітряна бура.
Тужіння, -ня, с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
Чатки, -ток, ж. мн. ? Чатки-зачатки, де мої початки?
