Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогрішатися

Прогрішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. прогріши́тися, -шуся, -шишся, гл. Провиняться, провиниться. Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась. Г. Барв. 344.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГРІШАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГРІШАТИСЯ"
Анта́м, нар. Вонъ тамъ. Гол. III. 455.
Ігуменя, -ні, ж. Игуменья.
Луни́на, -ни, ж. Родимое пятно.
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Перепелоньчин, -на, -не. Принадлежащій перепелкѣ. Kolb. І. 172.
Помститель, -ля, м. = помстник. Помститель кривди. К. МБ. X. 8.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину. Н. п.
Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1. Вх. Лем. 481.
Шкібля, -блі, ж. Скобелка, круглый скребокъ у бочаровъ. Желех. Шух. І. 250, 311. Ум. шкібелька. Шух. І. 311.
Штучечка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГРІШАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.