Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна.
2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш?
3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує.
Кошеня, -ня́ти, с. Котенокъ. Запишався, як кошеня в попелі.
Омаста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль — омаста, масло — окраса.
Подоходити, -димо, -дите, гл.
1) Дойти.
2) Дойти, достичь, добиться. Люде з розумом та з мовою, а потім ще з запомогою письменства, подоходили до кращих порядків.
3) Узнать, додуматься. Як же се, спитаєте, подоходили, що залізо або мідь добре пропускають тепло?
4) — розуму. Вырасти и сдѣлаться разумными.
Пожинатоньки гл. ум. отъ пожинати. Широке поле, жито густеє... Чим же тоє пожинатойки?
Правосуддя, -дя, с. Правосудіе.
Реп'ях, -ха, м. 1) Раст. Aretium lappa, репейникъ. Причепився, як репях. 2) — польовий. Раст. Carduus nutans. Ум. реп'яшок.
Слобонити, -ся. Cм. слобоняти, -ся.
Станя, -ні, ж. = стайня. Пішов до стані, так не добере собі коня. Ой є в мене три коні на стані. Ум. станенька. Станечка.
Тмяний, -а, -е. 1) Затемненный, матовый.
2) Печальный, скучный.
