Вагатися, -гаюся, -єшся, гл. Колебаться, не рѣшаться. От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються.
Квітник, -ка́, м. Цвѣтникъ. Як багато квіток в нашім саду! промовив Дашковым, заглядаючи в вікно на квітник. Зеленіли... хутірські сади, як роскішні квітники. Ум. квітничо́к. Ходимо ми з нею по садку, робить вона квітнички і я їй помагаю. З обох боків ланку був квітничок, де панські квітки перемішувались з зеленим зіллям. Степи з невеличкими хуторами, що як квітнички (здавались).
Люби́сток, -тку, м. Раст. Levisticum officinale. Чи в любистку ти купався, що ти мені сподобався? Ум. любисточок.
Помісто, -та, с. = помістя.
Правило, -ла, с. 1) Руль. Човен без весла й правила. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. 4) Часть олійниці. (Cм.). 5) Часть веретінника. (Cм.). 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями.
Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве.
2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький.
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати.
Роскушувати, -шую, -єш, сов. в. роскуси́ти, -шу, -сиш, гл. Раскусывать, раскусить. Роскушу орішок.
Хрестовиння, -ня, с. Накрестъ положенныя и скрѣпленныя двѣ доски, два бревна и пр.
Чужинонька, чужи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ чужина.
