Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проволочити

Проволочити, -чу́, -чиш, гл. = проволокти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЛОЧИТИ"
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Запетлюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Завязаться петлей. 2) Переносно: закабалиться, наняться на тяжелую службу. Та це запетлювавсь на цілий рік. Екатер. у. Слои. Д. Эварн.
Йойк, -ку, м. Плачъ, вопль, стенанія.
Обмолотити Cм. обмолочувати.
Піддружка, -ки, ж. Помощница дружки. О. 1862. IV. 2, 35.
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Пробавити, -влю, -виш, гл. Промедлить, употребить время. Цілий ранок на тому пробавить. МВ. (О. 1862. III. 41).
Пузанок, -нка, м. Родъ сельди. Херс. г.
Ушкодження, -ня, с. Поврежденіе.
Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик. К. МБ. ІІ. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.