Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проволочити

Проволочити, -чу́, -чиш, гл. = проволокти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЛОЧИТИ"
Висватати Cм. висватувати.
Вінчальний Батько, вінчальна матка. Посаженный отецъ, посаженная мать. Хотин. у.
Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.
Закрівави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Окровавиться. Конст. у.
Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.
Оситній, -я, -є. Достаточно давній. Оситня пора сватати, а й досі не побрались. Лебед. у.
Пригальмувати, -му́ю, -єш, гл. Притормозить. Вх. Зн. 55.
Сороківчик, -ка, м. Ум. отъ сороківець.
Тупало, -ла, об. Человѣкъ топающій. Шейк.
Хрьопнути, -ну, -неш, гл. = хропнути. Як держала в руках дійницю з молоком, так і хрьопнула нею об землю. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.